Теоретичне обґрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наукТому актуальною слід визнати розробку комплексу прийомів щодо використання перспективного генофонду свиней шляхом удосконалення методів відбору молодняку, обґрунтування додаткових ознак селекції, повязаних з проявом статевого диморфізму, співвідношенням статей і критеріями оцінки мінливості репродуктивних ознак. дослідити показник вирівняності гнізд за ознакою великоплідності і встановити звязок його рівня з енергією росту молодняку та репродуктивними якостями маток; обґрунтувати показник вирівняності гнізда як нову селекційну ознаку; оцінити показники загальної і специфічної комбінаційної здатності цих ознак у різних варіантах діалельних поєднань; встановити рівень статевого диморфізму за живою масою в популяціях свиней та обґрунтувати доцільність його використання як ознаки відбору в селекційних програмах; дослідити селекційне значення співвідношення поросят за статтю у гніздах маток та обґрунтувати можливість його використання як додаткової селекційної ознаки, повязаної з багатоплідністю маток і відгодівельними якостями нащадків; визначити кращі варіанти міжлінійної внутрішньопородної і породно-лінійної гібридизації з використанням нових внутрішньопородних типів свиней великої білої породи; оцінити компоненти фенотипової дисперсії селекційних ознак свиней за адитивним, материнським і гетерозисним ефектами; Розроблені методи підвищення темпів селекційного прогресу в свинарстві з використанням сучасного генофонду передбачають їх використання на трьох основних рівнях організації біологічних систем: молекулярному (ДНК-тестування); організменому (прогноз відгодівельних якостей і використання індексів напруги росту, математичних моделей і включення нових селекційних ознак відбору); популяційному (оцінка ефектів комбінаційної здатності ліній, типів і порід свиней, обґрунтування міжлінійної гібридизації з використанням нових заводських типів).Встановлена пряма залежність кінетичної швидкості росту від вирівняності гнізд, в усіх випадках як для кнурців, так і для свинок вона була значно вищою у поросят з невирівняних гнізд, але експоненційна швидкість росту була більшою у поросят з вирівняних гнізд. Вищий компенсаторний ріст молодняку проявився у групі маток класу М0, оскільки різниця в живій масі між тваринами з різною великоплідністю у них була значно менша ніж у маток крайніх класів. У цілому підсвинки від малоплідних маток з невирівняних гніздах мали значно нижчі показники живої маси і відгодівельних якостей порівняно з матками інших класів. Аналізом звязків репродуктивних ознак з показниками відгодівельних якостей їх потомства виявили високу кореляційну залежність між віком досягнення живої маси 100 кг і живою масою у 2-місячному віці (для кнурців r=-0,71 і для свинок r=-0,64, Р<0,001). За масою гнізда виявилась перевага маток класу М-у наступних генераціях (і в F1, і F2 вищі показники маси гнізда були у маток цього класу).Маткам з вирівняних гнізд властива значно вища збереженість приплоду, жива маса гнізда на час відлучення поросят була на рівні 143,1….192,2 кг порівняно з 86,9….158,8 кг для невирівняних гнізд (Р<0,001). Вищі показники маси гнізда на час відлучення мали матки з співвідношенням 50% ?50%>: у вирівняних гніздах - 159,71 кг (Р<0,01) і невирівняних - 153,08 кг з середньою масою одного поросяти 16,73 і 15,83 кг відповідно. На підставі результатів використання моделі Т.Бріджеса встановлено, що новонародженим поросятам з невирівняних гнізд та з низькою живою масою, в основному, властиві більш високі показники кінетичної швидкості росту, але значно менші значення експоненційної швидкості у заключний період вирощування, тому вони суттєво поступаються за живою масою у 10-місячному віці і відгодівельними якостями тваринам з більшою індивідуальною великоплідністю. Вони переважали тварин інших поєднань за живою масою (на 5%), раніше досягали живої маси 100 кг (на 4,9%) та мали вищий середньодобовий приріст (на 2,9%). Максимальні значення відгодівельних якостей отримано у поєднанні кнурів і маток, що походять з вирівняних гнізд з великоплідністю вище середньої - середньодобовий приріст 685,98 г, вік досягнення живої маси 100 кг - 211,10 доби і витрати кормів на 1 кг приросту 4,33 корм.од.