Теоретична валідизація в соціологічному дослідженні: методологія та методи - Автореферат

Інститут соціології Національної академії наук України Робота виконана в Інституті соціології Національної академії наук України. Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Головаха Євген Іванович, Інститут соціології НАН України, заступник директора. Захист відбудеться «17» червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.229.01 в Інституті соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул.В той же час, якщо в межах сучасної західної соціології дана проблема або отримала своє розвязання (кількісний підхід) або активно досліджується (якісний та змішаний підходи), то в межах сучасної вітчизняної соціології вона фактично не ставала предметом наукового інтересу протягом останніх пятнадцяти років. Лише в поодиноких випадках вона ставала предметом концептуалізації в межах кількісної або якісної емпіричної соціології, не дивлячись на очевидну необхідність побудови (якісні дослідження) або використання (кількісні дослідження) валідних соціологічних теорій або їх складових частин - концептів та конструктів. По-перше, дослідження проблем валідності й, зокрема, теоретичної валідності сприятиме такому розвитку вітчизняної емпіричної соціології, який би відповідав стандартам сучасної західної соціології. Ясність повязана з можливістю переходу від концептів до індикаторів, область дії - з охопленням класу феноменів щодо яких застосування цих концептів є коректним, а систематичний імпорт - зі ступенем, в якому ці концепти використовуються в судженнях і теоріях. Серед загальнонаукових були використані методи типологізації (для характеристики концептуальних основ теоретичної валідності, виділення її видів, опису зміщень, що повязані з теоретичною валідністю, й визначення принципів теоретичної валідизації) і системного аналізу (для системного представлення різних видів валідності, характеристики ролі теоретичної валідності під час інтеграції різних дослідницьких підходів та визначення особливостей теоретичної валідизації на різних рівнях соціологічного дослідження). валідність соціологічний емпіричнийУ вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію й публікації результатів дослідження. Перший розділ «Теоретична валідність і зміщення даних у соціологічному дослідженні» розпочинається з визначення терміну «валідність» й аналізу цього поняття в закордонній та вітчизняній соціології. Так, концепти є загальновживаними категоріями наукової практики, а конструкти - гіпотетичними побудовами, які ще не досягли статусу очевидності й підлягають дослідженню й обґрунтуванню. Змістовна валідність повязана з тим, наскільки елементи теоретичного конструкту є значимими й представницькими у відношенні соціального феномену, що підлягає дослідженню. Крім застосування змішаного підходу важливою умовою теоретичної валідизації є використання лонгітюдного дизайну дослідження, що полягає в повторних опитуваннях з метою зясування характеру змін феномену, які відбуваються з часом.У висновках підведені головні підсумки дисертації, узагальнено результати теоретичного аналізу поняття «теоретична валідність», продемонстровано сутність взаємозвязку теоретичної валідності з іншими видами валідності та її роль в інтеграції якісного та кількісного дослідницьких підходів.

Основний зміст