Дослідження домінуючого типу акультурації (міжетнічної взаємодії) представників національних меншин у прикордонних регіонах. Визначення й аналіз прогалин у державному регулюванні міжетнічної інтеграції. Характеристика поліетнічності населення України.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні засади визначення моделі міжетнічної взаємодії національних меншин у прикордонних регіонах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові УкраїниВ статті запропоновано алгоритм визначення домінуючого типу акультурації (міжетнічної взаємодії) представників національних меншин у прикордонних регіонах. Алгоритм містить низку індикаторів та критеріїв їх досягнення. Використання зазначеного підходу дасть можливість визначити прогалини у державному регулюванні міжетнічної інтеграції та сформувати пропозиції з її вдосконалення. Дана публікація може бути корисною для працівників органів влади, зокрема департаментів (управлінь) суспільних комунікацій, культури та освіти обласних державних адміністрацій прикордонних областей, в яких компактно проживають представники національних меншин, а також науковцям, громадським діячам, які працюють у цій сфері. The algorithm of defining the dominant type of representatives of national minorities ’acculturation in the border regions has been proposed in the article.Вивчення реалізації прав національних меншин в Україні має важливе теоретичне та прикладне значення в процесі етнічного відродження різних національних спільнот, вироблення демократичної концепції державної етнонаціональної політики, удосконалення правового статусу національних меншин згідно з вимогами й стандартами міжнародного права. На основі теорії акультурації Дж.Беррі, положень рекомендацій Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, нами запропоновано алгоритм визначення моделей акультурації національних меншин на прикордонних з «спорідненими державами» територіях. Так, на перетині законодавчого регулювання та участі меншини у суспільному житті є нормативна база, яка регулює процес залучення представників національних меншин у всі сфери суспільного життя, в т.ч. у сферах використання мов меншин, представництво національних меншин в органах влади, процеси самоорганізації (створення національно-культурних автономій, громадських організацій). Зазначена група включає в себе наступні індикатори для оцінки досягнення держави в реалізації інтеграційної моделі взаємодії з національними меншинами: антидискримінаційна політика; право на вільну самоідентифікацію; законодавче регулювання прав національних меншин; можливість отримання громадянства. Так, для індикатору «рівень володіння рідною мовою» критеріями досягнення визначено знання рідної мови представниками відповідної меншини на рівні 90% для меншин чисельністю понад 100 тис.осіб (середній рівень знань рідної мови серед представників багачисельних національних меншин України за даними перепису 2001 року становить 93%), для нечисельних громад (чисельністю до 100 тис. осіб), через переважно дисперсне проживання цей критерій зменшений до 60%.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
