Вивчення місця й ролі мови у суспільному житті українців. Теоретичні засади вивчення концептів. Мова як процес забезпечення потреб суспільства у спілкуванні та пізнанні. Когнітивна та антропологічна лінгвістика. Жанрова специфіка художнього тексту.
Концепт «гроші» у мовній картині світу студентів - носіїв англійської мови та мовні знаки, що його репрезентують, посідають у мовній картині світу пріоритетні позиції як носії значущих для особистості цінностей. Оскільки картини світу, а отже, і паремійні картини світу національно-специфічні, й носії різних мов у результаті своєї пізнавальної діяльності сприймають світ крізь призму своєї мови та культури, то виникає необхідність у їхньому дослідженні й зіставленні.мова спілкування когнітивний жанровийОбраз світу, втілений в мові, відповідає поняттю «мовна картина світу» (за термінологією американських когнітивістів - «концептуалізація світу, вміщена в мові»). Картина світу, на думку багатьох лінгвістів, - вихідний глобальний образ світу, який репрезентує сутнісні властивості світу в розумінні її носіїв, лежить в основі світогляду людини та є результатом усієї її духовної активності. Колесов, під концептом розуміється «не conceptus (умовно передається терміном «поняття») а conceptum («зародок», «зернятко»), з якого й виростають у процесі комунікації всі змістові форми його втілення в дійсності» [8; 81]. Дослідник диференціює терміни, мотивуючи, що “у понятті, як воно вивчається в логіці та філософії, розрізняють обєм - клас предметів, який підходить під дане поняття, і зміст - сукупність загальних і суттєвих ознак поняття, що відповідають цьому класу. У математичній логіці терміном концепт називають лише «зміст поняття»; таким чином термін концепт стає синонімічним терміну обєм поняття.Словосполучення “концептуальний аналіз” характеризується деякою двозначністю, тому що означає не тільки аналіз концептів, але й певний спосіб дослідження, а саме, аналіз за допомогою концептів, або аналіз, вихідними одиницями якого є концепти [4: 117]. У дослідженні семантики художнього тексту переважає інтегральний підхід, тобто, як аналіз за допомогою концептів, так і аналіз, вихідними одиницями якого є концепти [2: 14]. До основних питань, які вирішуються у таких роботах, належать: співвідношення таких понять як концепт - значення, концепт - слово, концепт - образ, концепт - поняття, концепт - стереотип [7; 8; 9]; аспекти вивчення концептів та їх класифікація [5: 111-112; 10: 38-39]; способи формування концептів у свідомості людини [11: 27;12: 24-25]; основні характеристики концептів та методика концептуального моделювання [1; 13; 3] тощо. Концепт виступає родовим поняттям для цілого ряду ментальних сутностей, до яких належать: уявлення (узагальнений чуттєво-наглядний образ), поняття (думка про найбільш загальні суттєві ознаки предмета чи явища - результат раціонального пізнання), гештальт (комплексна, цілісна функціональна структура, що поєднує чуттєві та раціональні елементи), схема дій [13]. Таке розуміння концепту визначає його специфічні властивості: концепт за своєю природою є невербальним утворенням, базу для якого складає набір сенсорних, моторних репрезентацій, що реконструюються одночасно; можливість вербального опису концепту реалізується тільки на рівні його актуалізації за допомогою вольових зусиль і з акцентуванням уваги на будь-якому його аспекті; важливу роль в утворенні й існуванні концептів у свідомості індивіда відіграють емоції як первинні (виникають у результаті дії сенсоматичних маркерів), так і вторинні (продукт виховання у суспільстві) [8: 30].
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади вивчення концептів
1.1 Концепт: проблеми вивчення
1.2 Типологізація концептів
Литература
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы