Сучасні підходи до вивчення модальності. Динаміка категоріального статусу модальності від модальної логіки до сучасних лінгвістичних студій. Аналіз структури й функції модальності як граматичної, семантичної і функціонально-семантичної категорії.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні засади вивчення категорії модальності в сучасній лінгвістиці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретичні засади вивчення категорії модальності в сучасній лінгвістиціIt considers the category in the view of linguistics, psycholinguistics, linguistic culturology, the congruency theory and the theory of language contacts; follows the dynamics of the modality categorical status starting from the modal logic up to the modern linguistic studies; analyses the structure and functions of modality as grammatical, semantic and functional-semantic category; characterizes objective and subjective components of the modality; develops the generalized classification of the modality types; explains the role of the subjective evaluation as a semantic dominant in the modality taxonomy. Для досягнення поставленої мети заплановано розвязати такі завдання: систематизувати сучасні підходи до вивчення модальності; розглянути категорію модальності в площині лінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, теорії конгруентності й теорії мовних контактів; простежити динаміку категоріального статусу модальності від модальної логіки до сучасних лінгвістичних студій; проаналізувати структуру й функції модальності як граматичної, семантичної і функціонально-семантичної категорії; охарактеризувати обєктивну й субєктивну складові модальності; розробити узагальнену класифікацію типів модальності; обґрунтувати значення субєктивної оцінки як семантичної домінанти в таксономії модальності. Виноградова [10; 11], згідно з яким модальність інтерпретували як кожне цілісне вираження думки, почуття, інтенції тощо, яке відображає дійсність у тому чи іншому висловленні, втілюється інтонаційними засобами мови та передає певні граматичні значення. У межах цього підходу модальність кваліфікували як категорію, що констатує субєктивне ставлення мовця до висловленої думки з погляду реальності, ірреальності або можливості й охоплює широкий спектр модальних значень: “розповідність”, “бажальність”, “можливість”, “питальність”, “спонукальність”, “гіпотетичність” і “переповідність”. Г.О. Семантико-синтаксичний [12] підхід характеризує модальність як категорію, що, з одного боку, вказує на відношення змісту речення до дійсності, з яким повязується розуміння повідомлюваного як реального (лише констатованого мовцем) або ірреального (можливого, бажаного, необхідного та ін.), а з іншого - передає ставлення мовця до висловленої думки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
