Теоретичні засади управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства - Лекция

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВАУправління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства являє собою напрям менеджменту підприємства, спрямованого на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєздатності підприємства як субєкта міжнародної економічної діяльності. Визначення цього факту обєктивно обумовлює головне завдання» управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства - забезпечення життєздатності та сталого функціонуваї підприємства як субєкта світогосподарських звязків за будь-яі економічних, політичних, соціальних та інших змін у його зовніг му середовищі. Сучасна світова практика дає можливість визначити наступні пять груп Обєктів управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: 1) власник підприємства, який за будь-яких умов має брати безпосередню участь у формуванні стратегічних цілей та завдань підприємств і повязаних з економічними інтересами та фінансовими можливостями власника; 4) менеджери-економісти консалтингових фірм, що залучаються на підприємство на платній основі для розробки та реалізації стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємства з метою переведення реального її рівня у бажаний; Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства має бути спрямованим на: а) нейтралізацію (подолання) або обмеження кількості негативних (деструктивних) чинників впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства шляхом формування захисту проти них;Залежно від рівня конкурентоспроможності і цілей міжнародного бізнесу підприємства такими завданнями можуть бути: запобігання виходу підприємства з даного ринку, скорочення розриву рівнів конкурентоспроможності підприємства і його головних конкурентів, запобігання зниженню конкурентоспроможності підприємства, зростання конкурентних переваг підприємства і його міжнародної конкурентоспроможності. На цьому етапі визначається субєкт, який бере на себе відповідальність за розробку і реалізацію заходів щодо досягнення цілей та завдань управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, встановлюються його повноваження та участь функціональних підрозділів підприємства в їх реалізації. Під скануванням розуміється безперервне упорядковане спостереження за параметрами зовнішнього і внутрішнього середовища. підприємства, які характеризують ступінь сприйнятливості внутрішніх та зовнішніх умов для досягнення стратегічних завдань підприємства та забезпечення його життєздатності. прибутковість трансграничних операцій підприємства на релевантному зовнішньому ринку вимірюється в показниках віддачі від капіталу, інвестованого у розвиток (розробку) ключових активів і топ-характеристик (конкурентних переваг) підприємства; Визначення методологічних принципів формування показників діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності та критеріїв позиціювання підприємства на зовнішніх ринках обумовлює декомпозицію системи показників діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства.Метою проведення моніторингу фінансової конкурентоспроможності є створення системи постійного спостереження за найважливішими показниками фінансової діяльності підприємства, які характеризують конкурентні переваги та відставання від учасників конкурентної боротьби в умовах постійної зміни конюнктури, поглиблене розуміння та вивчення фінансового стану та тенденцій розвитку підприємств з метою сприяння прийняттю обґрунтованих рішень щодо ефективного управління фінансовою конкурентоспроможністю підприємств. До основних напрямків оцінки фінансової конкурентоспроможності підприємства слід віднести склад та структуру капіталу підприємства, ефективність його авансування в необоротні активи та оборотний капітал, обсяги грошових надходжень та видатків, фінансові результати господарювання, рентабельність фінансово-господарської діяльності, фінансове становище та платоспроможність підприємства. Оцінка конкурентоспроможності підприємства може проводитися різними методами: - метод сум передбачає визначення рівня конкурентоспроможності для кожного із підприємств-конкурентів шляхом сумування результатів їх діяльності за порівняльними показниками. метод рангів (метод сумування місць) передбачає визначення рівня конкурентоспроможності шляхом сумування місць, які отримало підприємство за першими двома методами. Ще один підхід до оцінки фінансової конкурентоспроможності базується на показниках, що характеризують незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність відповідати за зобовязаннями, можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому .

Зміст кожного етапу (блоку) процесу управління в даній моделі полягає у наступному.