Теоретичні засади створення корекційно- розвивальної програми коммуникативних компетентнії професіоналізму у майбутніх фахівців гуманітарного профілю - Статья

Теоретичні засади створення корекційно-розвивальної програми коммуникативних компетентнії професіоналізму у майбутніх фахівців гуманітарного профілюТакі компоненти як тенденція до більш ясного розуміння цінностей і установок по відношенню до конкретної мети, емоційне ставлення до діяльності, готовність і здатність до самонавчання, впевненість у собі і адаптивність, асертивність, деякі характеристики мислення (зокрема, звичка до абстрагування, критичність, реакція на існуючу проблему), готовність до інновацій і здатність до прийняття рішень, здатність до колективної діяльності та ін., можуть заміняти або взаємодоповнювати один одного в якості складових ефективної поведінки. Здобуваючи освіту, людина повинна навчитися орієнтуватися в ключових проблемах сучасного життя, в тому числі і в світі духовних цінностей, вирішувати проблеми, повязані з реалізацією певних соціальних ролей і проблеми професійного вибору траєкторії свого життя, бути готовим змінювати сфери та способи своєї діяльності. При цьому соціально-психологічний тренінг розвитку комунікативних компетенцій виступає базовою моделлю розвитку особистості, на яку можуть нанизуватися інші модулі-тренінги спеціального спрямування. Сучасний студент гуманітарного профілю в процесі професіоналізації, працюючи над розвитком своєї комунікативної компетентності, повинен: уміти формулювати цілі формального і неформального спілкування; організовувати процес спілкування і вміти управляти ним (застосовуючи різні тактичні прийоми, не забуваючи про стратегічну лінію професіоналізації); володіти технікою мовлення, знати мовленнєвий етикет і вміло його використовувати; уміти ставити запитання і конкретно та коректно відповідати на них; уміти вести бесіду, співбесіду, ділову розмову, полеміку, дискусію, діалог, ділові переговори тощо; уміти аналізувати конфліктні ситуації, конфронтації, що виникають у сфері ділового спілкування, та вибирати найефективніші методики їх розвязання; володіти прийомами переконання, навіювання, критики; розуміти «мову невербальних сигналів» у поведінці своїх комунікативних партнерів і відповідно реагувати на неї; знати діловий етикет і вміти його використовувати. При розробці корекційно-розвивальної програми розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців гуманітарного профілю також були використані наступні принципи психокорекційної роботи: принцип єдності діагностики і корекції; принцип нормативного розвитку; принцип корекції «зверху вниз» (цей принцип вказує на випереджуючий характер психокорекційного впливу, спрямованість на формування психологічних новоутворень, де задіяна «зона найближчого розвитку»); принцип корекції «знизу вгору» (цей принцип втілюється у формі тренування, закріплення вже наявних здібностей, їхнє підкріплення, актуалізацію певних шаблонів поведінки з метою закріплення соціально-бажаної поведінки і гальмування соціально-небажаної поведінки); принцип системності розвитку.В процесі узагальнення результатів дослідження можна стверджувати, що питання розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму у майбутніх фахівців гуманітарного профілю є одним із ключових факторів у розвязанні проблеми адаптації майбутнього фахівця до часто мінливих умов під час орієнтування на ринку праці, у процесі готовності повязати свою карєру з продовженням освіти, у зміні профілю діяльності в залежності від змін стратегії розвитку організації, технологій, в умінні самостійно працювати з інформацією, приймати рішення.