Обґрунтування особистісної самореалізації як психологічного феномену. Зміст, взаємозв"язок і взаємообумовленість компонентів психологічної структури самореалізації. Психологічні механізми, що забезпечують продуктивність особистісної самореалізації.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні засади проблеми особистісної самореалізації як психологічного феномену", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретичні засади проблеми особистісної самореалізації як психологічного феномену кандидат педагогічних наук, доцент О.Л.Леонтьєв, виділяючи три рівні аналізу проблеми самореалізаціі (філософський, соціологічний, психологічний), зазначає, що в аспекті психології аналізуються особистісні якості, які дозволяють певній особистості продуктивно самореалізуватися, досліджується мотиваційна основа самореалізації; зворотній вплив обєктивної і субєктивної ефективності самореалізації на особистість і діяльність субєкта, розглядаються проблеми самооцінки, рівня домагань, психологічного віку, картини життєвого шляху, світогляду тощо [9, с. 7] і виділяє в ній такі аспекти: продуктивний (що отримується в результаті і навіщо людині це потрібно?); особистісний (постановка проблеми потенціалу самореалізації і рівня креативності особистості, спрямованої на світ, на себе); процесуальний (виявляють себе проблеми самореалізації в субєктивному часі і просторі життєвого світу особистості); діяльнісний (дозволяє поставити проблеми спрямованості, вибірковості, мотивації, детермінації, регуляції діяльності, за допомогою якої особистість реалізує себе) [там само]. Коростильової, самореалізація «...як процес реалізації себе - це здійснення самого себе в житті і повсякденній діяльності, пошук і утвердження свого особливого шляху в цьому світі, своїх цінностей і смислу свого існування в кожен певний момент часу», забезпечує «...здійснення можливостей розвитку «Я» шляхом власних зусиль, співтворчості, співдії з іншими людьми» [8, с. Маслоу та ін.) автор вибудовує структурно-функціональну модель самореалізації і вміщує в ній такі психологічно змістовні компоненти: мета (вивчаються досягнення метацінності), стан (розглядається у зв"язку з питаннями задоволеності самореалізацією), результат (певний рівень особистісного розвитку за критерієм успіху-неуспіху та за наявності властивостей, які сприяють самоздійсненню особистості). Як спеціально організовану субєктом діяльність, метою якої є виявлення потенційних можливостей, діяльнісних потреб, життєвих смислів, уявлень про власне призначення у світі і переведення їх на наступний етап (власне самореалізацію) в активну форму у вигляді мотивів, які приводять до прагнення їх реалізації, а також результат цієї діяльності розглядає науковець самоактуалізацію.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
