Зв’язок розвитку держави та пошук джерел державних доходів, який визначав заходи економічної політики. Трактування ролі податків у фінансовому забезпеченні функцій країни. Диференціація прибутків України за джерелами, природою та способом стягнення.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні засади природи та сутності податку в українській економічній думці (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДИ ТА СУТНОСТІ ПОДАТКУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (ДРУГА ПОЛ.Теоретичними джерелами, на основі яких формувалися наукові погляди щодо трактування сутності податку, здійснювалося обґрунтування та аналіз результатів податкових реформ, розроблялися основи теорії податкового регулювання економіки, були здобутки англійської класичної політекономії, вчення німецької історичної школи про національну державу та її роль у розвитку продуктивних сил, українська духовна гуманістична традиція, що отримала теоретичне оформлення в ліберально-ринковій економічній доктрині. У другій половині ХІХ ст. у вітчизняній фінансовій думці були концептуалізовані два шляхи примусового покладання матеріальних жертв на громадян: по-перше, традиційна й загальноприйнята у доринковому суспільстві практика безпосереднього залучення громадян до виконання суспільно-необхідних робіт без винагороди або з частковою компенсацією витрат (особисті повинності); по-друге, натуральні та грошові збори для відшкодування витрат держави на виконання необхідних робіт і надання громадянам відповідних послуг [7, с. «Податок, - указував український учений-фінансист і статистик Г Сидоренко, - є нічим іншим як винагородою або платою за послуги, що їх надає держава та її установи громадянам; але при корпоративному характері державного союзу, при абсолютному служінні його закладів усім і кожному ця плата не вноситься з добровільної згоди у кожному окремому випадку, не встановлюється вільним суперництвом, як у приватних угодах, але вимагається імям влади на підставі зальних постанов; звідси необхідність у особливих підставах для накладання і розподілу податків, для порядку справляння і т. д.» [11, с. «Податок, - підсумовував учений-фінансист, - є та частка, визначена законом, яку держава вимагає з майна підданих для досягнення вищих цілей свого існування», саме ці вищі цілі й слугують метою і юридичною підставою податку [10, с. Таким чином, в українській науковій літературі другої половини ХІХ ст. оформилися два головні теоретичні підходи щодо трактування природи та сутності податку: відповідно до першого - податок становить плату за послуги держави і передбачає певну еквівалентність обміну між платниками і державою (теорія відплати); згідно з іншим - сплата податків є загальним обовязком усіх членів публічних союзів (абсолютистська теорія жертви).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
