Теоретичні засади отримання вербальної інформації у кримінальному процесі України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукНауковий консультант доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Іщенко Андрій Володимирович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Аленін Юрій Павлович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри кримінального процесу доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Заслужений юрист України Маляренко Василь Тимофійович доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук, Заслужений діяч науки та техніки України Захист відбудеться „22” червня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ (03035, м.З огляду на це, згідно з вимогами Конституції України, назріла проблема реформування й оновлення кримінально-процесуального законодавства, а саме в частині діяльності органів досудового розслідування щодо проведення слідчих дій, пов?язаних з отриманням вербальної інформації, зокрема, встановлення такого порядку її отримання, який би відповідав принципам демократичних країн світу та спирався на історичні особливості та національні традиції українського народу. Тож усе більшого значення набувають такі методи отримання вербальної інформації, які ґрунтуються не тільки на вивченні внутрішніх та зовнішніх психофізіологічних та інших властивостей учасників розслідування, а також і на встановленні психологічних характеристик особи, які впливають на формування вербальної інформації. Це стосується насамперед сучасного розуміння вербальної інформації та її значення в процесі професійного спілкування слідчого, психологічних основ отримання вербальної інформації, розвязання питань щодо доцільності і можливості використання досягнень науково-технічного прогресу у процесі отримання вербальної інформації та визначення правових підстав такого застосування, змісту вербальних слідчих дій як засобу отримання інформації, змісту доказування з використанням показань, отриманих в процесі проведення цих слідчих дій. Дисертація виконана відповідно до напрямів, визначених Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженою Указом Президента України №1376/2000 від 25 грудня 2000 року, Концепцією розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 років (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року №9 КМ/1), Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років (п.1.1. наказу МВС України №755 від 05.07.04 року). Так, метод системного аналізу дав можливість проаналізувати фундаментальні положення сучасної теорії кримінального процесу, основоположні законодавчі та нормативні акти України - Конституцію України та закони України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань отримання вербальної інформації в кримінальному процесі; формально-юридичний - застосовувався при співставленні норм чинного КПК України та проекту цього Кодексу, обґрунтуванні висновків і пропозицій щодо їх доповнення чи уточнення; порівняльно-правовий - для аналізу та порівняння національного та іноземного кримінально-процесуального законодавства; системно-структурний та формально-логічний - при вивченні сутності інформації та формуванні її поняття, що відповідало б сучасному стану боротьби зі злочинністю.На основі аналізу сучасних різновидів визначень інформації в працях процесуалістів і криміналістів, дисертантка доходить висновку, що інформація, яка відноситься до розкриття і розслідування злочину є криміналістичною. Ця інформація може бути отримана слідчими або дізнавачами за двома напрямками: по-перше, з показань осіб, які є учасниками процесу розслідування (свідків, потерпілих, підозрюваних тощо) і, по-друге, інформація, виявлена із матеріальних носіїв. Встановлено, що під час отримання вербальної інформації на досудовому слідстві між слідчим та особами, з якими він спілкується, складаються міжособистісні відносини, які не є і не можуть бути суб?єкт-суб?єктними (рівнопартнерськими), оскільки особи, з якими слідчий спілкується в ході досудового слідства, жодним з перерахованих у ст.114 КПК України правом не користується.

2. Основний зміст роботи