Теоретичні засади і практика дослідження мікроскопічних слідів-відображень - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України ГОНЧАРЕНКО Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор КЛИМЕНКО Ніна Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри криміналістики кандидат юридичних наук, доцент ГОРА Ірина Віталіївна, Національна академія служби безпеки України, професор кафедри криміналістики Захист відбудеться «10» листопада 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України за адресою: 01032, м.Крім того, в побуті, на підприємствах застосовується безліч матеріалів, вироби з яких часто виступають елементами матеріальної обстановки злочину, проте є порівняно слабо вивченими криміналістичною наукою і практикою. Зазначені обставини обумовлюють актуальність розробки цієї теми на основі аналітичного огляду розвитку криміналістичного слідознавства, використання криміналістичних знань та даних природничих і технічних наук, формування поняття мікросліду та мікрочасток як речових доказів у теорії доказів, а також інших основ вчення та розширення уявлень про мікросліди, формування рекомендацій правоохоронним органам щодо використання криміналістичної інформації, що міститься у мікрослідах та має значення у справі. Мета і завдання дослідження полягають у подальшій розробці криміналістичного слідознавства: формуванні поняття мікроскопічних слідів-відображень, що виникають на місці скоєння злочину; узагальненні практики їх виявлення, вилучення та дослідження під час розслідування злочинів та у викритті злочинців; визначені їх ролі у розслідуванні злочинів; формуванні практичних рекомендацій щодо найбільш ефективного застосування технічних засобів і методів роботи із мікроскопічними слідами-відображеннями під час розслідування та використання результатів їх застосування у доказуванні в кримінальному судочинстві. спеціально-юридичний метод, який дозволив проаналізувати правові норми і визначити сутність методів роботи з мікроскопічними слідами-відображеннями та шляхи їх застосування у кримінальному судочинстві на основі доказового права і з урахуванням потреб практики. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційному дослідженні вперше в українській правовій літературі на монографічному рівні комплексно розглянуті теоретичні й практичні питання дослідження мікроскопічних слідів-відображень як джерел доказової інформації у практиці розслідування злочинів.У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, актуальність, визначено мету, завдання, обєкт, предмет дослідження, обумовлено наукову новизну одержаних результатів, а також їх теоретичне і практичне значення, рівень їх апробації.У першому підрозділі ”Короткий історичний нарис розвитку трасології” розкрито процес становлення криміналістичного слідознавства з прадавніх часів до сьогодення та визначено дві основні стадії цього процесу: - початковий етап, який характеризується використанням слідів-відображень народними слідопитами для пошуку злочинця та накопичення відповідних знань у цій галузі, діяльність яких мала емпіричний характер; науковий етап, який характеризується появою науково-розроблених прийомів фіксації слідів злочину на місці події та початком використання методів їх досліджень. У другому підрозділі ”Обєкти трасології та їх класифікація” показано процес становлення і формування поняття сліду у криміналістиці. Доведено, що вчення про сліди повинно включати два самостійні розділи: 1) вчення про сліди-відображення і 2) вчення про сліди - залишкові явища.Показано процес формулювання поняття мікрослідів та мікрочасток, проаналізовано існуючі визначення та на основі цього запропоновано власне визначення мікрослідів та мікрочасток. Мікросліди - це відображення зовнішньої будови обєктів, що утворилися в результаті контакту, виявлення і дослідження яких через їх малі розміри вимагає користування мікроаналітичною технікою. Мікрочастки - це повязані з подією злочину невеликі тверді тіла, що мають стійку морфологію та геометрію, для виявлення і дослідження яких необхідні мікроаналітичні методи. У другому підрозділі ”Теоретичні передумови ототожнення предметів за мікрослідами” окреслено принципи індивідуальності зовнішньої будови мікрообєктів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ