Теоретичні закономірності дії правових приписів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент БОБРОВНИК Світлана Василівна проректор Київського університету права Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Колодій Анатолій Миколайович, начальник кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ України кандидат юридичних наук, доцент Євграфов Павло Борисович суддя Конституційного Суду України Захист дисертації відбудеться “28” січня 2005 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім.Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю аналізу природи, сутності, регулятивного значення правових приписів як самостійного загальнотеоретичного поняття та основного структурного елемента законодавства держави. Його розвиток та вдосконалення на сучасному етапі потребує відтворення цілісної картини розуміння поняття правового припису через систему його ознак; визначення співвідношення правових приписів та правових норм; аналізу закономірностей дії правових приписів у часі, просторі і за колом осіб; характеристику галузевої та ієрархічної належності правового припису, а також його місця в структурній будові законодавства. Це забезпечує правильне розуміння структури законодавства як поліструктурного утворення, визначення співвідношення таких понять, як норма права та правовий припис, структура правової норми та система права. Значний внесок у дослідження проблем юридичної природи правового припису, його структури, співвідношення припису з нормою права, місце припису в правовій системі, характер його регулюючого впливу на суспільні відносини, досліджувались у роботах відомих українських і російських вчених радянського періоду. вперше в Україні запропонована класифікація правових приписів за юридичною силою, а саме: конституційні приписи та правові приписи, що містяться в законах; правові приписи, що містяться у міжнародних договорах; правові приписи, що містяться в Основах законодавства; правові приписи кодифікованих актів; приписи поточних законів та нормативно-правових актів;Перший розділ “Правові приписи як структурний елемент системи законодавства” складається із трьох підрозділів, присвячених аналізу наукових підходів щодо характеристики правового припису як наукового поняття, визначенню особливих ознак правового припису, що визначають його самостійне значення та природу, а також співвідношення правового припису та правової норми. Кожний правовий припис виконує свою специфічну функцію в регулюванні суспільних відносин, передбачає взаємодію та взаємозвязок його з іншими правовими приписами для досягнення загальних цілей правового регулювання. основною ланкою системи права вважають не правовий припис, а правову норму, але говорити про правову норму ми не можемо спираючись лише на конкретні правові веління, які безпосередньо відображені в законодавстві, тобто у правових приписах. Таким чином, відмінність правового припису від правової норми виявляється в тому, що, по-перше, правовий припис регулює суспільні відносини у складі норми; по-друге, правовий припис поданий в тексті акта у вигляді одного формулювання, в той час, як норма права утворюється декількома правовими висловами, через зміст яких виявляється її логічна структура. Дисертантом здійснена класифікація правових приписів за територією їх дії на: 1) загальні, дія яких поширюється на всю територію держави без виключень (як правило, це приписи Конституції України та законів держави); 2) місцеві, що поширюють дію на територію адміністративної одиниці, регламентуючи питання місцевого значення (прикладом є приписи, вміщені в актах центральних та місцевих органів виконавчої влади); 3) локальні, що діють у межах конкретного міста, села, селища з метою впорядкування відносин, що забезпечують певний порядок та вирішують питання місцевого характеру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ