Теоретичні й експериментальні дослідження металоконструкцій коробчатой форми - Автореферат

Міністерство освіти і науки України ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ДЕТАЛЕЙ МАШИН КОРОБЧАТОЇ ФОРМИНауковий керівник: доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Дащенко Олександр Федорович, Одеський національний політехнічний університет, завідувач кафедри “Динаміка, міцність машин та опір матеріалів” Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Коломієць Леонід Володимирович, директор Одеського Коледжу стандартизації, метрології та сертифікації кандидат технічних наук, доцент Ніколенко Ілля Вікторович, доцент кафедри експлуатації та ремонту машино-тракторного парку Одеського державного аграрного університету, м.Одеса Захист відбудеться “17” жовтня 2003р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.02 в Одеському національному політехнічному університеті, м.Одеса, пр.Шевченка, 1.Ці дефекти можуть зявлятися в процесі формування матеріалу, на стадії виготовлення конструкції і на будь-якій стадії її роботи, особливо при циклічних навантаженнях. Одним з основних чинників, що впливають на працездатність і тривалість зварних зєднань, є характер розподілу напруг у конструкції. Характер розподілу напруг залежить від множини чинників, тому при їхньому визначенні за допомогою теоретичних розрахункових методів уводяться деякі спрощення, у результаті чого одержувані дані стають якісними. Робота над дисертацією проводилася в тісному звязку з науковими дослідженнями, виконуваними на кафедрі “Динаміка, міцність машин і опір матеріалів” Одеського Національного Політехнічного Університету в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи №299-25 “Міцність деталей машин, конструкцій і сталевих канатів”. Ставилася ціль: визначити характер розподілу напруг у зварних металоконструкціях коробчатого перетину при вигині і спільній дії вигину і крутіння; на основі отриманих даних дати оцінку працездатності конструкції.Виділяються три аспекти впливу залишкових напруг: 1)підсумовування їх із напругами від зовнішніх навантажень і, як слідство, зменшення необхідного для руйнування зовнішнього навантаження; 2)підвищення обємності напруженого стану у визначених зонах конструкції через наявність залишкових напруг; 3)вплив на усталеність процесу поширення крихкої тріщини в елементі конструкції в звязку з урахуванням складного характеру розподілу залишкових зварювальних напруг у різноманітних перетинах зварних зєднань. Зварювальні задачі теорії тріщин крихкого руйнування в більшості випадків ставлять у такому виді: для заданого зварного зєднання з тріщиною або із системою тріщин визначити коефіцієнт інтенсивності напруг або розкриття тріщин і встановити закономірності їхньої зміни при поширенні тріщин у силовому полі зварювальних напруг, а також установити можливість поширення тріщин заданої початкової довжини. При цьому з одного боку, елементи повинні бути обрані достатньо малими, що збільшить точність одержуваних результатів, а з іншого боку, невиправдане зменшення розмірів (а, виходить, і числа) елементів веде до збільшення обчислювальної роботи. У якості результатів розрахунку выдається на прінтер значення зусилля в елементі ("N"), позитивний знак якого виходить, якщо вузол торкання елемента має позитивне переміщення по напрямку i.