Теоретичні та практичні проблеми кримінально-правової кваліфікації порушення недоторканості приватного життя особи в Україні (ст. 182 Кримінального кодексу України) - Реферат

Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Реферат з дисципліни: «Кримінально-правова охорона та захист приватного життя в Україні та практика Європейського суду з прав людини» Теоретичні та практичні проблеми кримінально-правової кваліфікації порушення недоторканості приватного життя особи в Україні (ст.Говорячи про низький рівень захисту особистого життя громадян від незаконного втручання з боку держави й окремих осіб, потрібно усвідомлювати, що ефективність кримінально - правових норм у цій сфері прямо залежить від чіткого законодавчого формулювання обєктивної сторони складу злочину та відповідності змісту обєкта охорони загальносуспільним уявленням про поняття й зміст таємниць особистого життя людини. Незважаючи на те, що питання щодо необхідності такої охорони не викликає сумнівів, особистісний характер охоронюваних прав зумовлює значні труднощі під час визначення обєкта порушення недоторканності приватного життя особи та ускладнює правозастосування. Проблемам кримінально-правової охорони недоторканності приватного життя присвячено дисертаційні роботи Н.Ю. Загальні питання охорони недоторканності приватного життя та його окремі аспекти висвітлено в дослідженнях Д.С. Чітке й однозначне розуміння сутності та змістового наповнення інформації, що становить обєкт кримінально-правової охорони недоторканності особистого (приватного) життя, повинне стати основою для вирішення питань термінології нормативно-правових актів у цій сфері.32 встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. До конфіденційних належать відомості, які становлять особисту або сімейну таємницю особи, наприклад, інформація про сімейний стан, стан здоровя, майновий стан, відомості про дату народження тощо, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Потерпілим від даного злочину може бути будь-яка особа, щодо якої збиралася, використовувалася або поширювалася конфіденційна інформація. Обєктивна сторона злочину виражається у вчиненні щодо особи однієї із таких альтернативних дій, а саме у незаконному: а) збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; Під незаконним збиранням конфіденційної інформації слід розуміти отримання не уповноваженим на це субєктом конфіденційної інформації про приватне життя іншої особи, що містить її особисту або сімейну таємницю.Існує ще один погляд на обєкт цього злочину, згідно з яким основним безпосереднім обєктом, якому завдається шкода, є право власності на конфіденційну інформацію про особу. Це повязано з тим, що чинне законодавство не містить переліку видів інформації про особу, які можуть визнаватися конфіденційними, а також не визначає порядок визнання тих чи інших видів відомостей про особу конфіденційною інформацією. Слід відзначити, що визнання предмета злочину як конфіденційної інформації зачіпає складнішу проблему, а саме таке розуміння предмета злочину означає відхід від традиційного розуміння предмета злочину як речі (речей) матеріального світу, з приводу яких чи у звязку з якими вчиняють злочин [9, с. 182 КК України «Порушення недоторканності приватного життя» та інших злочинів, що також посягають на приватність (розголошення таємниці листування, телефонних розмов, іншої кореспонденції; лікарської таємниці; відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; таємниці усиновлення (удочеріння); відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист; даних досудового слідства або дізнання та ін.). До проблем, які необхідно вирішити належить питання відмежування злочинів проти приватного життя від цивільно-правових деліктів та адміністративних правопорушень, оскільки приватне життя особи є предметом не тільки кримінально-правової охорони, але й охороняється нормами цивільного й адміністративного права.182 ККУ про недоторканість приватного життя можна зробити наступні висновки: Науково-практичний коментар повністю дає тлумачення даного складу злочину, але виникає проблема кваліфікації даного злочину. Теоретичні проблеми кваліфікації даного злочину ґрунтуються на тому, що даний склад злочину є загальним для низки інших, спеціальних складів злочинів. Що досить відображається і на практичній кваліфікації даного злочину. Саме тому, тут слід звернути увагу на відмежування даного складу злочину від інших у теорії кримінального права. Тобто повністю дослідити інші склади злочинів, які можуть «конкурувати» з даними складом злочину.

Зміст

Вступ

1. Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого ст. 182 ККУ

2. Проблеми кримінально-правової кваліфікації порушення недоторканості приватного життя в Україні

Висновки

Список використаних джерел