Теоретичні та організаційно-технологічні основи лікарського забезпечення населення за умов реформування фармацевтичної галузі - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України КИЇВСКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Робота виконана на кафедрі управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації і кафедрі аптечної технології ліків Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоровя України. Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор О.О.Богомольця, завідувач кафедри організації та економіки фармації доктор фармацевтичних наук, професор Харківська медична академія післядипломної освіти, кафедра менеджменту та економіки в сімейній медицині доктор фармацевтичних наук, професор Захист відбудеться 29 червня 2004 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Вони також торкаються фармацевтичної галузі, яка поєднує вивчення ресурсів, науковий пошук, створення та виробництво ліків, їх стандартизацію та реалізацію на фармацевтичному ринку, підготовку та перепідготовку спеціалістів фармації. Мета, завдання і стратегія розвитку фармації закладені в ряді документів національного вектору політики лікарського забезпечення населення, а прийнята Концепція розвитку охорони здоровя населення України окреслює їх основні напрямки. Необхідно окреслити найважливіші напрямки розвитку фармацевтичної галузі у залежності від сучасного етапу економічного розвитку держави та нових проблем і ситуацій, які постійно виникають на етапі формування вітчизняного фармацевтичного ринку. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: провести аналіз напрямків розвитку фармацевтичної галузі України в історичному аспекті шляхом дослідження: динаміки змін в управлінні фармацією у залежності від соціально-економічних умов; теоретично і експериментально обґрунтувати доцільність використання відходу виробництва - водного витягу прополісу у виробництві рідких лікарських засобів, зокрема інтраназальних крапель "Пропоринол" і сиропу "Пропомедин"; вітчизняний ліки нос гастроентерологічний створити безвідходні промислові технології виробництва інтраназальних крапель "Пропоринол-N" і сиропу "Пропомедин-N" та обґрунтувати шляхи їх впровадження у медичну практику.У процесі отримання лікарських засобів основою слугував водний витяг прополісу, який до цього часу рахувався відходом виробництва настоянки прополісу (АНД 42У-34-19-95), а також допоміжні речовини, які широко застосовуються у фармацевтичній практиці. Якщо порівнювати ці показники з кількістю найменувань лікарських засобів, які взагалі обертаються на вітчизняному ринку (біля 8 тис. найменувань), видно, що фармацевтичні підприємства не повністю використовують наявні можливості і мають резерви щодо збільшення асортименту лікарських засобів. Подальші дослідження показали, що відібраний чинник - номенклатура лікарських засобів, не забезпечує рівномірності розподілу аптек (рис.3), бо має чіткі субєктивні властивості, повязані з особливостями обігу лікарських засобів як товару. За якісним складом фенольні сполуки водного витягу прополісу і стандартизованої субстанції - ФГПП ідентичні, що дає підставу можливості заміни фенольного гідрофільного препарату прополісу водним витягом прополісу у виробництві рідких лікарських форм. Враховуючи ідентичний якісний склад фенольних сполук ФГПП і водного витягу прополісу, нами запропонований новий склад інтраназальних крапель "Пропоринол-N" із водного витягу прополісу, який наведений у табл.На підставі глибокого історичного аналізу динаміки змін у суспільстві встановлено, що на кожному етапі розвитку соціально-економічних умов виникали певні особливості в управлінні охороною здоровя, що відбивалось на розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. Для сучасних умов показана важливість розробки, проведено теоретичне обгрунтування та експериментально опрацьовані організаційно-технологічні напрямки покращення забезпечення населення ліками шляхом удосконалення управління і створення вітчизняних лікарських засобів на основі безвідходних технологій виробництва, що реалізовані у створенні і впровадженні у медичну практику препаратів "Пропоринол-N" та "Пропомедин - N". Встановлено, що завдяки запропонованій класифікації вирішується проблема формування мережі аптек, їх матеріально-технічного і кадрового забезпечення, в тому числі у сільській місцевості, оптимізуються контрольні функції за їх діяльністю з боку держави. Фармакоекономічні дослідження показали, що значний інтерес у цьому напрямі викликають продукти бджільництва - прополіс і мед, які мають багатий спектр фармакологічної дії і є джерелами природних біологічно активних сполук. Встановлено, що за фізико-хімічними, мікробіологічними і фармакологічними властивостями інтраназальні краплі "Пропоринол-N" за рівнем антимікробної, протизапальної, мембраностабілізуючої активності не поступаються препарату "Пропоринол", який отримують із фенольного гідрофільного препарату прополісу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ