Теоретичні проблеми застосування правових норм, що регулюють публічну фінансову діяльність - Статья

Теоретичні проблеми застосування правових норм, що регулюють публічну фінансову діяльністьНа жаль, у сучасній юридичній науці не існує єдності в розумінні стадій процесу застосування норм фінансового права, актів застосування в цій сфері. Комплексне дослідження застосування норм фінансового права започатковано у роботах таких вчених, як Д.В. Відповідно до поставленої мети в процесі роботи над дисертацією вирішувалися такі основні завдання: - розкрити сутність та значення норм фінансового права, удосконалити поняття «норма фінансового права»; обґрунтовано, що розділ Податкового кодексу, яким регулюється адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) має диференціювати норми на декілька інститутів: а) норми, що регулюють своєчасне та в повному обсязі виконання платниками податкового обовязку; б) норми, які регулюють підстави та процедури здійснення податкового контролю; в) норми, що регулюють апеляційне адміністративне оскарження; г) норми, які регулюють погашення податкового боргу та реалізацію фінансово-правових санкцій за порушення податкового законодавства. Одержані висновки та пропозиції можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - для подальшого опрацювання проблем застосування норм фінансового права, зокрема, для розробки теоретико-методологічних та практичних проблем правового регулювання фінансових відносин; у сфері правотворчості - при підготовці пропозицій щодо внесення змін до чинного фінансового законодавства України з метою удосконалення правового регулювання відносин у сфері публічної фінансової діяльності, зокрема, для вдосконалення нормотворчої роботи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та інших державних органів, які беруть участь у регулюванні публічних фінансів; у сфері практичної діяльності - при узагальненні практики реалізації фінансово-правових норм різними субєктами, а також проведенні науково-методичних семінарів із працівниками фінансових органів і платниками податків з проблем застосування фінансового та податкового законодавства; у навчальному процесі - під час викладання дисциплін «Фінансове право» та «Податкове право», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із даних дисциплін.Розділ 1 «Концептуальні передумови дослідження застосування норм фінансового права» складається з трьох підрозділів, у яких охарактеризовано основні теоретичні положення понять «фінансово-правова норма», «механізм фінансово-правового регулювання», «застосування норм фінансового права». На основі аналізу наукової літератури виокремлено такі ознаки фінансово-правової норми: предметність, обовязковість, формальна визначеність, системність, нестабільність, періодичність, точність і однозначність формулювання прав та обовязків учасників фінансових правовідносин тощо. Норми фінансового права є елементом галузевого механізму правового регулювання, що вносять упорядкованість у суспільні відносини, які регулюються, і як юридичний засіб мають певну специфіку. При цьому звертається увага на те, що у фінансовому праві елементи, що утворюють фінансово-правову норму, не завжди містяться в одній статті фінансово-правового акта, а, як правило, розміщуються в різних статтях. «Зміст та принципи організації механізму фінансово-правового регулювання» обґрунтовується положення, що елементами механізму фінансово-правового регулювання слід вважати: фінансово-правові норми, фінансові правовідносини, акти тлумачення фінансово-правових норм, акти застосування фінансово-правових норм.У результаті поглибленого дослідження питань щодо правової природи фінансово-правових норм, актів застосування, аналізу змісту фінансово-правового регулювання, структури процесу застосування, сформульовано вирішення наукової проблеми застосування правових норм, що регулюють публічну фінансову діяльність, та низку висновків, що мають теоретичне значення і спрямовані на вдосконалення чинного законодавства у сфері публічно-фінансових правовідносин. Визначальними факторами, що зумовлюють її специфіку, є такі: 1) інтереси держави в упорядкованому розвитку процесу застосування норм фінансового права; 2) наявність багатофункціональної системи потенційних субєктів фінансово-правових відносин, успішність взаємодії яких залежить від проведення в цій сфері єдиної державної політики; 3) необхідність ефективної реалізації волі законодавця, з урахуванням динаміки суспільних відносин. При цьому судова форма застосування норм фінансового права має тільки охоронний характер (провадження щодо скарг на дії і рішення субєктів публічної влади; провадження по справах про податкові, бюджетні правопорушення тощо), тоді як досудова форма передбачає як охоронний, так і регулятивний аспекти. Сутність фінансово-правового регулювання полягає в упорядкуванні суспільних відносин у сфері фінансової діяльності держави, встановленні за допомогою норм фінансового права юридичних прав і обовязків учасників цих відносин.

Основний зміст роботи