Теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукНауковий консультант доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії правових наук України, Грошевий Юрій Михайлович, віце-президент Академії правових наук України (м. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Долежан Валентин Володимирович, завідувач кафедри публічного права Волинського державного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) доктор юридичних наук, професор Нор Василь Тимофійович, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент Академії правових наук України доктор юридичних наук, професор Розовський Борис Григорович, проректор з наукової роботи Луганського інституту внутрішніх справ МВС України, Заслужений юрист України. Захист відбудеться 9,06,2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.Конституція України від 28 червня 1996 року однією з функцій прокуратури закріпила нову - представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п.2 ст.121). Окремі аспекти взаємовідносин прокуратури та арбітражних органів, зокрема, розглядались у юридичній літературі періоду діяльності держарбітражів, але через перетворення цих органів у суди ці дослідження втратили актуальність. Саме відсутність комплексного дослідження представницьких форм участі прокуратури в арбітражних судах визначила необхідність вивчення проблем взаємовідносин цих державних інституцій як елементів судово-правової та економічної реформ. Метою дослідження є створення концепції представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах, що включає в себе участь в арбітражному процесі прокурора на захист інтересів держави і розробку на цій основі пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства, і в першу чергу - про прокуратуру та арбітражно-процесуального, спрямованого на покращення діяльності прокурорів в арбітражному судочинстві. Предмет дослідження - норми чинного законодавства про прокуратуру та арбітражного процесуального законодавства, інші нормативно-правові акти, практика вирішення арбітражними судами господарських спорів за позовами прокурорів, накази та вказівки Генерального прокурора України, які стосуються організації роботи прокуратури в арбітражному судочинстві, як найважливішої складової здійснення представництва інтересів держави в суді.Розділ перший дисертації “Сутність функції прокуратури з представництва інтересів громадянина або держави в суді” складається з чотирьох підрозділів і присвячений загальнотеоретичним проблемам представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Сапункова та ін.) на поняття представницької функції прокуратури, встановлюються їх суттєві ознаки і на цій основі робиться висновок, що під функцією представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді треба розуміти прокурорсько-представницькі правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи встановлені Конституцією України та чинним законодавством повноваження, здійснює процесуальні дії з метою захисту прав та законних інтересів громадянина або держави. На думку дисертанта, представницька функція органів прокуратури у майбутньому законодавстві має бути закріплена у таких формах: а) досудове прокурорсько-представницьке провадження; б) звернення прокурора до суду з заявою на захист прав та законних інтересів громадянина і державних інтересів; в) участь прокурора в розгляді справ у суді на різних стадіях цивільного та арбітражного судочинства; г) нагляд за законністю виконавчого провадження у випадках представництва інтересів у суді. На думку здобувача повноцінна реалізація представницької функції можлива лише за умови, коли прокурору буде надано право в межах його компетенції брати участь у розгляді будь-якої справи, на будь-якій стадії процесу в судах усіх видів загальної юрисдикції (спеціалізованих, апеляційних, місцевих та інш.) і на нього буде покладено обовязок вживати всі передбачені законом заходи до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, у тому числі й від представників судової влади. Указами Президії Верховної Ради СРСР від 16 червня 1987р. до частини 8 ст.23 Закону “Про прокуратуру СРСР” було внесено норму, яка надавала право прокурору подавати позовні заяви не тільки до суду, а й до державного арбітражу, а - від 30 грудня 1987р. стаття 14 Закону “Про державний арбітраж СРСР” була доповнена нормою, згідно з якою у розгляді спорів державним арбітражем мав право брати участь прокурор, причому незалежно від того, хто порушив арбітражний процес у справі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ