Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукРобота виконана в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого Науковий консультант: Тацій Василь Якович, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Офіційні опоненти: Даньшин Іван Миколайович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, професор кафедри кримінології і виправно-трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Михайленко Петро Петрович, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України. Захист відбудеться 14 жовтня 2000 року о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.І якщо призначенню покарання присвячені спеціальні норми Кримінального кодексу України (далі - КК), окремі постанови Пленуму Верховного Суду держави, з цієї проблематики існує багата, в тому числі й монографічна література, то кваліфікація у цьому відношенні залишається обійденою увагою як законодавця, так і теоретиків та практиків. У результаті цього практика не має чітких орієнтирів для вирішення питань, що виникають у ході кримінально-правової кваліфікації, сам законодавець формулює норми без належного врахування того, наскільки зручними вони є для застосовування і чи можливо однозначно кваліфікувати передбачені ними посягання. Аналізу, насамперед, потребують загальні проблеми кваліфікації діянь, передбачених кримінальним законом: зясування її поняття, принципів та значення, підстав кваліфікації, юридичного закріплення результатів проведеної кваліфікації - тобто, кримінально-правової кваліфікації в цілому, яка стосується правової оцінки не лише злочинів, але й правомірної поведінки. Предмет дослідження - норми чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України та проекти відповідних нормативних актів, правозастосовна практика, доктринальні положення, які стосуються кримінально-правової кваліфікації як найважливішої складової застосовування кримінального закону. На відміну від традиційного поділу наукових положень окремих галузей знань на загальну і особливу частини, пропонується виділення в структурі вчення про кримінально-правову кваліфікацію таких трьох “блоків” положень: 1) концептуальні основи теорії кримінально-правової кваліфікації; 2) типологія кримінально-правової кваліфікації; 3) теорія кваліфікації окремих видів діянь, передбачених кримінальним законом.“Генезис проблеми кримінально-правової кваліфікації в правозастосовній практиці та теорії” відзначається, що проблема кваліфікації виникла із зародженням кримінального права як системи норм - наявність кількох норм про відповідальність за окремі види злочинів передбачала вибір тієї, яка підлягала застосуванню у конкретному випадку, а, отже, кваліфікацію скоєного. Відзначається, що найпростішим, і, відповідно, найточнішим і логічно бездоганним є дихотомічний поділ поняття кримінально-правової кваліфікації на два суперечливих - кваліфікація злочинів і кваліфікацій не-злочинів. З урахуванням підстав, відповідно до яких вчинення діянь, формально заборонених кримінальним законом, не визнається злочинами, виділені такі види кваліфікації як кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних, кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що усувають злочинність. При цьому, поняття кримінально-правової кваліфікації має ширший обєм, включає в себе певну кількість обєктів (видових понять), але є вужчим за змістом - характеризується меншою кількістю істотних ознак, ніж поняття окремих видів кваліфікації; Останні повністю включаються (входять) у поняття кримінально-правової кваліфікації, і вичерпують його, тобто не існує кримінально-правової кваліфікації взагалі, такої, яка б не полягала у якомусь її конкретному виді;Підставами для зміни кримінально-правової кваліфікації є: 1) встановлення нових фактичних обставини справи, які мають кримінально-правове значення, або ж визнання недоведеними, тих обставини, на підставі яких була проведена кваліфікація діяння; Враховуючи, що чергова кодифікація кримінального законодавства України знаходиться на завершальній стадії, а проект КК, який перебуває на розгляді у Верховній Раді України, такої глави не містить, доповнення ж цього Проекту пропонованою главою потягне за собою затримку його проходження, пропонується врахувати наведені пропозиції в ході наступної кодифікації кримінального законодавства України.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
