Проблема плюралізму підходів до визначення поняття конфедерації та її місця в класифікації політико-територіальних устроїв держави, міждержавного наднаціонального об"єднання чи міжнародної організації. Дефініція конфедеративного територіального устрою.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні проблеми конфедеративної моделі територіального устрою: плюралізм підходів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
теоретичні проблеми конфедеративної моделі територіального устрою: плюралізм підходівВиокремлено та проаналізовано пять основних сучасних наукових підходів, які розглядають конфедерацію з позицій предметів теорії держави і права, конституційного права та міжнародного права. В статье говорится о проблеме плюрализма подходов к определению понятия конфедерации и ее места в классификации политико-территориальных устройств государства, межгосударственного наднационального объединения (образования) или международной организации. Однак вилучення конфедеративного союзу з видового ряду державно-територіальних устроїв не внесло більшої ясності в їх типологію, а навпаки, посилило плюралізм підходів до осмислення природи та визначення поняття конфедерації, що супроводжується різнобоєм і хаотичністю, призводить до плутанини у формулюванні дефініцій із незрозумілістю відмінностей конфедерацій від певних форм обєднань держав і міжнародних організацій. Бобровник називає найпоширенішим її визначення «як форми слабоцентралізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення мають як держава в цілому, так і її складові частини, що визнаються субєктами конфедерації, сфера компетенції центральних органів є обмеженою, а основні владні повноваження належать вищим органам субєктів конфедерації». Головними ознаками держави за конфедеративного устрою авторка називає: похідний характер центральних органів (які вона водночас вважає вищими загальнодержавними органами), на основі чітко визначеного представництва від органів субєктів конфедерації у формуванні перших; обмеженість владних повноважень центральних органів; переважання координаційних звязків над субординаційними у відносинах між вищими органами конфедерації та її субєктами; принцип консенсуальної одностайності представників усіх субєктів; введення в дію правових актів органів конфедерації через юридично значуще вираження волі компетентними органами її субєктів за спеціальною процедурою; власні правові системи субєктів конфедерації зі специфічними принципами, структурою та змістом тощо [1,с.У сучасній правовій науці проявляються щонайменше пять підходів до визначення територіального устрою конфедерації: державотворчий (утворення «держави держав» із похідними союзними органами), мультідержавний (специфічне міждержавне договірно-конституційне обєднання), міжнародно-правовий (міжнародна організація певного виду), гібридний (міжнародно-міждержавний) і дуалістичний (поєднання конфедерації та держави в одному союзному утворенні на договірній або конституційній основі).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
