Теоретичні підходи щодо регіонального розвитку сфери туризму як складової економіки регіону - Курсовая работа

ВСТУП Актуальність теми. Розвиток рекреаційно-туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку рекреаційно-туристичних послуг. Такий стан не є нормальним і потребує активізації процесів щодо створення в нашій державі потужної туритстичної індустрії, яка спроможна задовольняти різноманітні рекреаційні потреби як мешканців України так і іноземних туристів. При цьому слід враховувати, що організація туристичної діяльності на сьогоднішній день виступає як задача соціальна та економічна, що повинна вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Вирішення таких складних задач потребує наукової постановки досліджень, які можуть включатися як перед проектна стадія в процес містобудівного проектування на відповідному рівні. Сьогодні подорожі та відпочинок стають невід’ємною частиною життя населення всіх континентів і, як наслідок, у структурі витрат середньостатистичної сім’ї, витрати на туристичні послуги - це четверта стаття після витрат на харчування, одяг та обслуговування автомобіля. Однак сьогодні в Україні розвиток цієї важливої галузі економіки, яка, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків могла б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол., недостатній. Туризм є важливою складовою економіки регіону, який потребує державної підтримки, удосконалення національної туристичної інфраструктури, впровадження регіональних програм, врахування соціально-економічних аспектів. Тому доцільно буде розглянути теоретико-методичні підходи до визначення сутності регіонального розвитку туризму, оскільки для поглибленого вивчення теоретичних аспектів, це дозволить впорядкувати, систематизувати матеріал та виробити нові теоретичні підходи до визначення сутності туризму на регіональному рівні, які є цінними для подальшого дослідження теми. Туристична галузь істотно впливає на економіку та розвиток регіону, сприяючи притоку валюти в країну, створенню нових робочих місць, поліпшенню інфраструктури та якості послуг і т. д. Регіональний туризм надає важливий вплив на збереження і використання культурно-історичного потенціалу території. Метою дослідження є визначення теоретичних підходів щодо регіонального розвитку сфери туризму, як складової економіки регіону. Методи дослідження: при написанні курсової роботи були використані наукові праці таких науковців: Свірідової Н.Д., Онищук Н.В., Ваховича І.М., Крачковського В.В., Райко Г.О., Паламарчука А.А. та інших. Сутність та особливості розвитку туризму як складової економіки регіону Туризм як вид господарсько-економічної діяльності виступає найважливішим каталізатором економічного зростання, оскільки є каналом перерозподілу ВВП між країнами та регіонами і не супроводжується вивезенням товарів, обмежуючись лише невидимим імпортом. Туризм як економічне явище сучасного світу має індустріальну основу; виступає у виді послуг, які не можуть накопичуватись і транспортуватися; створює нові робочі місця; є мультиплікатором розвитку місцевої інфраструктури і зростання рівня життя місцевого населення. Туристська галузь, як показує світовий досвід характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій, а також виступає як ефективний засіб охорони природи і культурної спадщини, оскільки саме ці елементи є основою його ресурсної бази. У 1993 р. Статистична комісія ООН прийняла більш широке визначення: туризм - це діяльність людини, котра подорожує і здійснює перебування в місцях, які знаходяться за межами їхнього звичайного середовища протягом періоду, що не перевищує одного року, з метою відпочинку, діловими й іншими цілями [8, c. Так, на думку М. Жукової, під “галуззю туризму слід розуміти сукупність самостійних, територіально відособлених туристських господарських одиниць, що володіють певною матеріально-технічною базою та спеціалізуються на виробництві й реалізації туристських послуг і товарів, об’єднаних єдністю діяльності й управління” [6, с.43]. Окремі аспекти регулювання розвитку туризму регіонів висвітлені у працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Ю.В. Алексєєва, В. К. Бабарицька, Д.М. Стеченко, М. В Мамонової, С.А Мельник, В. А. Шульги, М. Портера, Р. Харрода, М. Ленделя та інших.