Проблема відсутності єдності у формулюванні назви сторони в трудових правовідносинах, яка використовує найману працю. Аналіз поняття "роботодавець" як юридичної або фізичної особи, яка використовує працю фізичних осіб за договором трудового найму.
Харківський національний університет внутрішніх справЯкщо виходити зі змісту статті 21 КЗПП України, то під роботодавцем потрібно розуміти власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органа чи фізичну особу, з якою (яким) працівник уклав трудовий договір [2]. Так, скажімо, у статті 10 Закону України "Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 № 16/98-ВР передбачено, що роботодавцем уважається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності й господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю; власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ і організацій (у тому числі міжнародних), філій і представництв, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України [3]. Згідно із Законом України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 № 4312-УІ, роботодавцем визнається власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності й виду діяльності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка, відповідно до законодавства, використовує найману працю [4]. Також у ТК РФ встановлено, що для цілей цього Кодексу роботодавцями - фізичними особами визнаються фізичні особи, які зареєстровані в установленому порядку як індивідуальні підприємці і здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а також приватні нотаріуси, адвокати, котрі заснували адвокатські кабінети, й інші особи, чия професійна діяльність, відповідно до федеральних законів, підлягає державній реєстрації та (або) ліцензуванню, які вступили в трудові відносини з працівниками з метою здійснення зазначеної діяльності (роботодавці-індивідуальні підприємці). При цьому в ТК РФ передбачено, що якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність у порушення вимог федеральних законів, зокрема без державної реєстрації та (або) ліцензування, і при цьому вона вступила в трудові відносини з працівниками з метою здійснення цієї діяльності, то вона також визнається роботодавцем і не звільняється від виконання обовязків, покладених на неї зазначеним Кодексом як на роботодавця - індивідуального підприємця [5].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
