Вдосконалення вітчизняного трудового законодавства, що відіграє важливу роль у забезпеченні матеріального рівня населення, його подальшого соціального розвитку. Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Теоретичні підходи до тлумачення поняття "роботодавець"Якщо виходити зі змісту статті 21 КЗПП України, то під роботодавцем потрібно розуміти власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органа чи фізичну особу, з якою (яким) працівник уклав трудовий договір [2]. Так, скажімо, у статті 10 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 № 16/98-ВР передбачено, що роботодавцем уважається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності й господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю; власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ і організацій (у тому числі міжнародних), філій і представництв, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України [3]. Згідно із Законом України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 № 4312-VI, роботодавцем визнається власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності й виду діяльності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка, відповідно до законодавства, використовує найману працю [4]. Також у ТК РФ встановлено, що для цілей цього Кодексу роботодавцями - фізичними особами визнаються фізичні особи, які зареєстровані в установленому порядку як індивідуальні підприємці і здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а також приватні нотаріуси, адвокати, котрі заснували адвокатські кабінети, й інші особи, чия професійна діяльність, відповідно до федеральних законів, підлягає державній реєстрації та (або) ліцензуванню, які вступили в трудові відносини з працівниками з метою здійснення зазначеної діяльності (роботодавці-індивідуальні підприємці). А, скажімо, у Законі про працю Латвійської республіки від 20.06.2001 роботодавець визначений як фізична або юридична особа або юридично дієздатна спільнота персоналу, яка на підставі трудового договору працевлаштувала щонайменше одного працівника [6].Отже, з урахуванням вищевикладеного, найбільш правильним, на наше переконання, у контексті трудового права буде вести мову про роботодавця як юридичну або фізичну особу, що використовує працю фізичних осіб за договором трудового найму; або ж, наприклад, як юридичну або фізичну особу, що уклала з фізичною особою (особами) трудовий договір і перебуває з нею (ними) у трудових правовідносинах.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы