Теоретичні основи вертикальної рефракції, способи її визначення, врахування і прогнозування - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”Робота виконана в Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Ямбаєв Харієс Каюмович, проректор Московського державного університету геодезії і картографії, м. Москва. доктор технічних наук, професор Боровий Валентин Олександрович, ректор Чернігівського державного інституту економіки і управління, м. Захист відбудеться “18” квітня 2003 року о 1200 на засіданні спеціалізованої ради Д 35.052.13 при Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, Львів-13, вул.С.Бандери 12, ауд.Середовищем, що оточує Землю, є неоднорідна за густиною атмосфера, а, значить, існує рефракція. Одержано достатню кількість залежностей для визначення сумарної величини рефракції, проте, як зауважують самі автори, використовувати їх для точного визначення поправок за рефракцію слід з певною обережністю, оскільки точні поправки потребують вимірювання метеорологічних параметрів, зокрема, температури на шляху променя у великій кількості точок, що є занадто складним, багатовитратним, а часто просто неможливим. розроблено основи теорії аномальної вертикальної рефракції, яка грунтується на встановленні фізичної сутності закономірності флуктуацій аномальних вертикальних градієнтів температури, в результаті чого теоретично встановлено звязок між турбулентністю атмосфери та аномальною вертикальною рефракцією; Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній розроблено основи теорії природи аномальної вертикальної рефракції, яка базується на закономірностях флуктуацій аномальних вертикальниї градієнтів температури, і якою обгрунтовано єдність турбулентності атмосфери та аномальної вертикальної рефракції. Під час розповсюдження у атмосфері світловий промінь безперервно та змінно заломлюється на своєму шляху, тому виведене інтегральне рівняння рефракції має вигляд. геодезиста, який би не намагався вирішити її: СТРУВЕВ.Я., Куккамякі Т., Красовський Ф.Н., Ізотов А.А., Пеллінен Л.П., Грейм І.А., Юношев Л.С., Куштін І.Ф., Міхелєв Д.Ш., Павлов М.А., Яковлєв М.В., Клюшин Є.Б., Прокопов А.В., Прилєпін М.Т., Ямбаєв Х.К., Боровий В.О.,Алєксєєв А.В, Вільнер Д.Г., Садовський І.І., Brein R., Bruner F.H., Owens I.C., Tengstron E., Witte B., Deuben D… І, звичайно, не можна говорити за рефракцію не посилаючись на львівську школу, засновником якої є заслужений діяч науки і техніки України професор Островський А.Л..Аномальна складова вертикальної рефракції відчутно проявляється у коливаннях зображень візирних цілей, обмежуючи до декількох годин на добу можливість виконання високоточних вимірів. Визначення аномальної вертикальної рефракції за коливаннями зображень візирних цілей дотепер стримувалося через дискусію дослідників. У термічно турбулентній атмосфері максимальні флуктуації зображень візирних цілей залежать від максимальних флуктуацій аномальних вертикальних градієнтів температури, які підпорядковуються закону плавучості елементарних частинок повітря в атмосфері. Встановлено, що, вимірявши коливання зображень візирних цілей під час геометричного нівелювання, можна визначити поправки за рефракцію з точністю до . Виключення аномальної вертикальної рефракції наведенням зорової труби на максимальне верхнє положення зображення візирної цілі, що коливається, можна виконати з точністю близько для ліній тієї ж довжини.