Обґрунтування шляхів відбору засобів вираження фактуальної, концептуальної, підтекстової, емоційної та оцінної інформації, необхідної для адекватного розуміння та інтерпретації давньогрецьких автентичних текстів, понять і явищ давньогрецької культури.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні основи відбору засобів вираження категорії інформативності (на матеріалі давньогрецької мови)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Шовковий В.М., доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук. У статті обґрунтовано теоретичні основи відбору засобів вираження фактуальної, концептуальної, підтекстової, емоційної та оцінної інформації, необхідної для розуміння та інтерпретації давньогрецьких автентичних текстів. Ключові слова: інформативність, типи інформації, давньогрецька мова, текст. В статье обоснованы теоретические основы отбора средств выражения фактуальной, концептуальной, подтекстовой, эмоциональной и оценочной информации, необходимой для понимания и интерпретации древнегреческих аутентичных текстов.Різницю між змістовно-фактуальною і змістовно-концептуальною інформаціями можна представити як інформацію буттєвого характеру й інформацію естетико-художнього характеру [1]. Змістовно-концептуальна інформація надає читачеві індивідуально-авторське розуміння відношень між явищами, описаними засобами змістовно-фактуальної інформації, розуміння їх причиново-наслідкових звязків, їх значимості в житті народу. Така інформація вилучається з усього твору і є творчим переосмисленням указаних відношень, фактів, подій, процесів, які відбуваються; вона представлена автором у створеному ним вигаданому світі [1]. Визначальними є знання культурно-специфічної лексики та слів з культурно-маркованою конотацією ; тлумачення підтекстової інформації - Ерот, кинувши в мене пурпуровим мячем,… = ліричний герой закохався; - з дівчиною в барвних сандалях тепер спонукає мене гратися = залишається не повністю зрозумілим, що автор укладає у зміст слова іншому звабно моргає [підтекстовість полягає в незрозумілості глибини стосунків у цьому любовному трикутнику]); знання світогляду, норм поведінки, принципів життя давніх греків. До периферії функціонально-семантичного поля оцінки відносять слова, до складу яких входять суфіксальні та префіксальні морфеми з оцінним значенням, частки з високим ступенем експресії - схвалення, несхвалення, обурення, злості, іронії, незадоволення, погрози, розгубленості, сумніву, недовіря, вигуки (семантика яких, зазвичай, кумулюється з емотивністю), які передають радість, захоплення, схвалення, заохочення, похвалу, подив, сум, горе, жах, страх, відчай, біль, співчуття, переляк, вагання, нерішучість, безнадію, осуд, обурення, презирство, гнів, іронію, невдоволення, докір, застереження, тривогу, загрозу: - ах! вигук розчарування.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
