Теоретичні основи статистичного дослідження ринку соціальних послуг країни - Курсовая работа

Ринок соціальних послуг як система характеризується динамікою існування соціальних служб, їх взаємозвязками з органами влади і населенням; формою організації надання послуг, процедурами, технологією та функціями соціальних служб; фінансово-матеріальним забезпеченням; кадровим забезпеченням і рівнем професійності персоналу; сформованістю нормативно-правового поля; ступенем ефективності соціальних послуг. Організаційною структурою системи ринку соціальних послуг є впорядкований звязок і взаємодія органів соціальної роботи (відомств і соціальних служб), що забезпечують загальні умови раціональної організації і нормального функціонування системи підтримки осіб, груп, громад, які опинилися в стані соціального ризику, відповідно до їхніх потреб, інтересів, можливостей. Завдання України полягає в тому, щоб здійснюючи перетворення у напрямку економічного зростання, забезпечити достатній рівень життя громадян. В умовах створення вільного економічного простору та свободи дій для успішної і творчої діяльності конкретної особи соціальна допомога окремим категоріям громадян створює фундамент для досягнення добробуту всіх членів суспільства. Нині ринок соціальних послуг в Україні перебуває на стадії зміни, оновлення, реорганізації, що зумовлено трансформаційними процесами у суспільстві.Під соціальним захистом населення розуміють діяльність держави, направлену на формування вільного розвитку особи, надання можливості для самовизначення індивіда, а також на створення умов, що забезпечують гідне життя громадян України. Соціальний захист населення - основна частина соціальної політики будь-якої держави - є системою законодавчих, економічних і соціальних гарантій, що забезпечують умови для нормальної життєдіяльності і розвитку всіх груп населення. По суті, в даному випадку соціальний захист практично співпадає з розгалуженою системою соціальних гарантій, що забезпечують кожному членові суспільства дотримання конституційних прав особи. Специфіка соціального захисту населення виражається в тому, що це форма розподілу матеріальних благ не в обмін на витрачені зусилля в процесі трудової діяльності, а в цілях задоволення фізичних, соціальних і інших потреб людей похилого віку, хворих, безробітних, осіб, що мають мінімальні доходи, словом, - тих, хто не здатний самостійно забезпечити гідне життя собі і своїй сімї, а також всіх членів суспільства в цілях охорони здоровя і нормального відтворення робочої сімї, (рис. До субєктів управління слід віднести,перш за все, державу, яка несе відповідальність за дотримання основних прав людини, за реалізацію базових (мінімальних) соціальних гарантій кожному члену суспільства, обмеження розшарування населення за рівнем доходів,створення динамічної, гнучкої системи соціального захисту, також органи, що безпосередньо займаються проблемами соціальної допомоги населенню (міністерства, комітети, департаменти, управління, відділи соціального захисту населення, трудові колективи) [10].У зростанні життєвого рівня населення велика роль належить соціальній сфері, яку становлять: житлове і комунальне господарство, пасажирський транспорт і звязок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоровя, фізична культура і спорт. Зокрема, від рівня розвитку медичного обслуговування значною мірою залежать показники здоровя населення, тривалості життя, його природного приросту. Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в культурних цінностях, освіті, охороні здоровя, комунальному обслуго-руванні тощо все більше впливає на виробництво матеріально-ечового багатства через прискорення науково-технічного прог-есу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення розширеного відтворення ро-рочої сили, удосконалення структури вільного часу працюючих. Одночасно з цим розвиток соціальної сфери сприяє розвязанню аких соціальних завдань, як формування гармонійно розвиненої особистості, ліквідація культурно-побутових розбіжностей між містом і селом, між соціальними групами населення і районами країни. Широко розгалужена мережа закладів культури та мистецтва - характерний показник розвитку культури будь-якої держави.На сучасному етапі розвитку суспільства загальною закономірністю є зростання соціально-економічного значення споживання різного роду послуг, а звідси - і галузей, які надають ці послуги [5]. Перша полягає в тому, що завдяки його функціонуванню створюється комплекс життєвих благ, необхідних для нормального розширеного відтворення робочої сили, а друга - в тому, що заклади і підприємства цього комплексу забезпечують підвищення рівня життя членів суспільства.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи статистичного дослідження ринку соціальних послуг країни

1.1 Сутність та структура ринку соціальних послуг країни

1.2 Визначення видів та стану соціального комплексу країни

2. Статистичний аналіз соціального комплексу країни

3. Кластерній аналіз в дослідженні ринку соціальних послуг країни

3.1 Методи багатовимірного статистичного аналізу як інструмент дослідження на прикладі соціального захисту населення

3.2 Кластерізація регіонів України за рівнем соціального захисту населення

Висновок

Список використаної літератури соціальний населення статистичний кластерний