Теоретичні основи селекції льону-довгунця на поліпшення прядивної здатності волокна та методи оцінки його якості при створенні високопродуктивних сортів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук Теоретичні основи селекції льону-довгунця на поліпшення прядивної здатності волокна та методи оцінки його якості при створенні високопродуктивних сортівНауковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор Сенченко Григорій Іванович Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Клиша Андрій Іванович, Інститут зернового господарства УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції і технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур. доктор сільськогосподарських наук, професор Горшкова Лідія Михайлівна, Глухівський державний педагогічний університет, завідувач кафедри біології доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, ННЦ Інститут Землеробства УААН, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва люпину Захист відбудеться "12” грудня 2008 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м.Льон як прядивну культуру не можуть замінити бавовна, коноплі, канатник, джут, кенаф та інші культури, бо його волокно найбільш міцне, гігієнічне і стійке до загнивання. Теоретична і практична робота, наукові дослідження, проведені з метою удосконалення методики селекції льону-довгунця на поліпшення якості волокна та створення на її основі високопродуктивних сортів з високою прядивною здатністю волокнопродукції базується на наукових досягненнях і практичних результатах провідних селекційних установ України, країн зарубіжжя, провідних дослідників і селекціонерів: Н.Д. Комплексна науково-технічна програма "Льон-довгунець” - на 1992 - 1995 рр. "Створити і впровадити нові високопродуктивні сорти льону-довгунця, розробити малозатратну індустріально-потокову технологію вирощування і переробки культури, що забезпечує підвищення зборів і поліпшення якості продукції”. Науково-технічна програма "Луб’яні культури”, - "Розробити і освоїти ефективні ресурсозберігаючі технології виробництва луб’яних культур на основі створення високопродуктивних сортів з поліпшеними технологічними показниками волокна, нових машин і обладнання для збирання і переробки продукції" на 1996 - 2000 рр. за завданням "Створити і впровадити у різних зонах виробництва України високопродуктивні сорти льону-довгунця і конопель з поліпшеними технологічними показниками волокна й інших господарських ознак, придатні до механізованого збирання і переробки”, № держреєстрації 03.04 - МВ /03 - 96. Метою досліджень було встановлення основних закономірностей успадкування ознак, які визначають господарсько цінні та якісні показники волокна рослин льону-довгунця, визначення взаємозвязку ознак якості волокна між собою і з іншими господарсько цінними і морфологічними ознаками, розробка методів оцінки якості волокна на ранніх етапах селекції, на основі чого створити нові сорти льону-довгунця.У даному розділі подається огляд літературних джерел з питань досліджень мінливості, успадкування та взаємозвязку основних господарсько цінних ознак льону-довгунця, методи створення вихідного матеріалу, характеристика і методи визначення ознак, які визначають технологічні властивості волокна та результати селекції цієї культури.Дослідження проводили на експериментальній базі Інституту луб`яних культур УААН і в його лабораторіях на протязі 1986 - 2006 років. З метою вивчення характеру успадкування ознак, які визначають якість волокна, здійснювали діалельні схрещування сортів льону-довгунця контрастних за цими показниками. Вивчення рослин діалельних гібридів та їх батьківських форм проводили в умовах лункового посіву при площі живлення рослин 2.5 ? 2.5 та 2.5 ? 5,0 см, де особливу увагу приділяли створенню вирівняної за агрофоном ділянки з тим, щоб мати ідентичні умови для росту і розвитку рослин. Після збирання у фазі "жовтої стиглості" проводили біометричні вимірювання рослин, після чого стебла піддавали тепловому мікробіологічному мочінню з метою виділення волокна і визначення його вмісту. Кожну рослину характеризували за його висотою (см), кількістю насіннєвих коробочок (шт.), діаметром стебла (мм), масою технічної частини стебла (г), масою волокна (г) вмістом волокна в стеблі (%), гнучкістю волокна (мм), міцністю волокна (КГС), тониною волокна (мм/мг) і розрахунковою добротністю пряжі (РДП).Відомо, що показники фізико-механічних властивостей волокна змінюються в залежності від умов вирощування рослин. Для розробки методів визначення якості волокна в індивідуальних рослинах необхідно також вияснити, як змінюється воно по зонах стебла і з якої частини необхідно брати зразок для аналізів. Таким чином, при селекції на підвищення якості волокна індивідуальні рослини краще вирощувати при площі живлення 2,5?5,0 см. При розробці методу оцінки якості волокна у малих пробах ми виходили з того, що основними показниками, які визначають прядивну здатність, є його гнучкість, міцність і лінійна щільніст

Основний зміст роботи