Сучасний стан інтродукції рослин в системі біологічних наук та принципи її класифікації. Поняття біоморфологічного типу та критерії інтродукційної стійкості до лімітуючих факторів середовища. Оптимальні методи прогнозування адаптаційної здатності рослин.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукУ дисертації викладено теоретичні та методичні принципи оптимізації інтродукційного процесу на етапах прогнозування адаптаційної здатності рослин, інтродукційного експерименту та підведення підсумків успішності інтродукції. Запропонована класифікація методів прогнозування, розроблено нові кількісні методи відбору перспективних інтродуцентів, обґрунтовано принципи створення бази даних з методів прогнозування. Введено поняття про біоморфотипи як самостійну інтродукційну одиницю та запропоновано методи їх виділення в межах родового комплексу. На підставі вивчення морфологічних, онтогенетичних та екологічних ознак виділено 7 біоморфотипів інтродукованих видів роду Allium. З позицій системного аналізу розглянуто питання стійкості інтродукованих рослин, розроблено кількісні критерії стійкості, запропонована модель залежності стійкості рослин від комплексної дії факторів середовища.Накопичено велику кількість фактів та емпіричних закономірностей, деякі з теоретичних положень представлені у формалізованому вигляді, але незважаючи на це, теорія інтродукції рослин в точному розумінні цього слова не набула належного розвитку. На нашу думку, розвиток інтродукції рослин повинен базуватись на оптимізації експерименту з переселення рослин та системному уявленні про обєкти дослідження, а перехід від бінарної (матеріально-енергетичної) наукової концепції до тринітарної (матеріально-енергетично-інформаційної) є необхідною умовою її розвитку. З великого комплексу проблем, повязаних з інтродукцією рослин, актуальними на наш погляд залишаються прогнозування адаптаційної здатності рослин в нових еколого-географічних умовах, поняття інтродукційної одиниці, оцінка стійкості рослин до екстремальних факторів зовнішнього середовища, онтогенетична адаптація рослин та моделювання штучних угруповань (культурфітоценозів) з участю інтродуцентів і аборигенів. Мета дослідження - розробити теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу з позицій системних уявлень про функціонування живих організмів, розробити та реалізувати положення інформаційно-енергетичної концепції інтродукції рослин, нові кількісні методи оцінки взаємодії в системі “людина-рослина-оточуюче середовище”. Розробити алгоритм побудови бази даних з методів інтродукційного прогнозування, запропонувати нові кількісні методи визначення інтродукційної здатності рослин.Оптимізацію окремих складових етапів інтродукційного процесу (наукове прогнозування, експеримент та оцінка результатів інтродукції) ми розглядаємо як з позицій математичної теорії оптимума (досягнення екстремальних значень цільової функції ототожнюється з рішенням задач оптимізації інтродукційного процесу), так і з впровадженням методичних підходів (не формалізованих в кібернетичному розумінні терміну “оптимізація”), які забезпечують ефективність переселення рослин за низкою характеризуючих його показників. До екстраполяційних методів ми віднесли велику та різноманітну групу прийомів (способів) дослідження, які дозволяють здійснити прогноз результатів інтродукції для регіонів, що знаходяться за межами природних місцезростань рослин. Проведений аналіз можливостей їх використання в інтродукційному прогнозуванні свідчить про високу ефективність оцінки адаптаційної здатності рослин на підставі вивчення білкових комплексів насіння, сполук вторинного обміну, особливостей фотосинтезу кандидатів в інтродуценти та рівня плоїдності рослин. Принципова відмінність інтерполяційного напрямку в прогнозуванні полягає в тому, що прогноз результатів інтродукції здійснюється для рослин, які зростають у проміжних екологічних умовах між тими, що вже були досліджені в раніше створених інтродукційних центрах. Розроблена модель являє собою систему регресійних рівнянь і дозволяє не тільки описати залежність показника життєдіяльності інтродукованих рослини (стійкість, продуктивність, вихід біологічно активних речовин) від дії двох та більшої кількості факторів середовища, але й здійснити підбір такого поєднання екологічних факторів, при якому значення цього показника буде максимальним.На підставі вивчення особливостей становлення і розвитку інтродукції рослин в системі біологічних наук встановлено, що не всі відомі факти та закономірності переселення рослин знаходять своє пояснення в рамках існуючих теорій. Історичний аналіз послідовних і закономірних змін основних положень інтродукції рослин визначає необхідність розробки нових методичних принципів вивчення самоорганізуючої системи “організм - середовище”. На підставі аналізу різноманітних поглядів на основні поняття інтродукції рослин пропонуються їх уточнення та доповнення. На підставі порівняльного аналізу існуючих способів інтродукційного прогнозування розроблена їх класифікація, відповідно до якої виділено групи методів визначення адаптаційної здатності рослин: екстраполяція, інтерполяція, моделювання, експертні оцінки.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
