Розвиток і становлення вчення про сліди в криміналістиці і в діяльності Прикордонних військ України. Криміналістичне поняття слідів, їх класифікація, закономірності утворення. Види слідів ніг (взуття) людини і їх утворення. Робота з джерелами запаху.
Теоретичні основи криміналістичного вчення про сліди Зміст Вступ 1. Розвиток і становлення вчення про сліди в криміналістиці 2. Види слідів ніг (взуття) людини і механізм їх утворення 4. Поняття і види супутніх слідів, механізм їх утворення Висновки Список використаної літератури Вступ слід запах криміналістика Актуальність теми. Для боротьби зі злочинністю державою з різним успіхом проводяться заходи політичного, правового, соціального, економічного, просвітницького характеру, які певним чином впливають на рівень злочинності взагалі. В цьому сенсі для забезпечення успішного вирішення органами дізнання, слідчими повсякденних завдань, пов’язаних з повним, об’єктивним та всебічним розслідуванням і попередженням злочинів, слід постійно звертати увагу на криміналістику, її розвиток, тенденції, вдосконалювати існуючі та створювати нові методи дослідження речових доказів. Функція криміналістики, як науки про закономірності виникнення інформації про злочин та засоби й прийоми виявлення, вилучення, дослідження, оцінки та використання цієї інформації для ефективного розслідування, саме і полягає у науковому забезпеченні працівників органів дізнання, слідчих, експертів та суддів спеціально розробленими та перевіреними практикою технічними засобами, тактичними прийомами та методами розслідування і судового розгляду конкретних кримінальних справ. Криміналістичному вченню про сліди присвячені наукові праці Т.В. Аверьянової, П.Д. Біленчука, Р.С. Бєлкіна, А.П. Геля, Г.І. Грамовича, І.І. Котюка, В.П. Колмакова, І.Ф. Крилова А. Леві, В.К. Лисиченка, М.В. Салтевського, Н. Селіванова, О. Чучукала, Б.І. Шевченка, В.Ю. Шепітька, В. І. Шиканова, І. М. Якімова. та багатьох інших вчених. Розвиток і становлення вчення про сліди в криміналістиці і в діяльності Прикордонних військ України Історія розвитку, формування і становлення вчення про сліди свідчить про те, що сліди для розслідування кримінальних правопорушень використовуються з глибокої давнини. Сліди пальців рук у вигляді відбитків були відомі вже в VIII ст., про що свідчать знайдені в Китаї манускрипти. В 1846 році по справі вбивства двох дівчинок була проведена одна з перших експертиз - кривавий відбиток босої ноги людини. На початку свого зародження трасологія розглядалася, як вчення про сліди взагалі, котрі утворюються не тільки від механічного контакту, але і в результаті будь-якої зміни матеріальної обстановки, в якій би формі рух не відбувався: фізичній, хімічній або біологічній. У розвитку вчення про сліди криміналістами, які працювали в системі Державної прикордонної служби, теж можна виділити два етапи: 1. емпіричний етап, коли вчення про сліди розвивалося виключно на основі практичного досвіду слідопитів, що використовувався під час розслідуванні порушень державного кордону. 2. науковий етап розвитку слідознавства прикордонної служби, який умовно поділяється на чотири періоди: а) це 30-40 роки, коли розробці положень криміналістичної техніки і методики розслідування державних злочинів почала приділятися значна увага, проводилися спроби наукового аналізу різних видів слідів. б) 40-60 роки - період, коли відбувається формування загальної теорії криміналістики і теорії криміналістичної техніки. Особисто Н. Карацупою по слідах ніг та слідах гужового транспорту було виявлено 34 випадки порушення кордону. в) після 60-х років і до 1991 року, - коли наукові і науково-практичні розробки з питань охорони кордонів були зайве засекречені, причому в них нерідко ігнорувалися нові досягнення криміналістичної техніки і можливості їхнього використання в розслідуванні порушень кордону. г) після 1991 року і по теперішній час - утворення незалежної Української держави. 4 листопада 1991 року Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про державний кордон України”, редакція діє з 11.08.2013 який визначив порядок встановлення державного кордону України, його режим і забезпечення його охорони, і Закон “Про прикордонні війська України”, який втратив вже чинності, натомість 3 квітня 2003 року Закон “Про Державну прикордонну службу України” у якому визначена структура Прикордонних військ України, основні напрямки і принципи діяльності цих військ, їх права й обовязки по забезпеченню охорони державного кордону. Він вважає, що тільки з урахуванням механізму утворення сліду, який виникає у вигляді відбитка або відтиску при контактній дії слідоутворюючого предмета зі слідосприймаючим обєктом, конкретизує це поняття. А.В. Васілевський вважає, що трасологія займається вивченням слідів контактної взаємодії предметів, що відображають особливості їхньої зовнішньої будови і своїм завданням має встановлення обставин походження слідів [31, с. Хоча вітчизняні криміналісти в термін слід і вкладають зміст різного обсягу, однак більшість з них вважає, що трасологія вивчає сліди, як відображення зовнішньої будови слідоутворюючих обєктів. На наш погляд, більш проста і точна наступна система виміру локомоційних ознак, запропонована М.В. Салтевським, яка використовується в даний час [34а, с.224].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы