Теоретичні основи конкурентоспроможності та розвитку інтегрованих структур бізнесу - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА РОЗВИТКУ ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР БІЗНЕСУРобота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор доктор економічних наук, професор Захист дисертації відбудеться "26" жовтня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.055.01 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м.Однак, згідно з індексом розвитку людського потенціалу (HDI), який розраховується фахівцями Організації Обєднаних Націй (ООН) і характеризує якість життя населення країн світу, Україна в 2003 році зайняла, нажаль, тільки 78-е місце серед 177 країн світу. Але деякі важливі питання при цьому залишилися нерозглянутими, як то: взаємозвязок якості життя населення з конкурентоспроможністю країн світу, а також концентрацією їх економік. При цьому було використано такі методи емпіричного й теоретичного дослідження: синтезу та аналізу - для оцінки якості життя населення, конкурентоспроможності країн світу й ІСБ, концентрації економік; системного підходу й формальної логіки - для уточнення понять: "якість життя населення", "конкурентоспроможність інтегрованих структур бізнесу", "концентрація економіки" й ін.; економіко-математичного моделювання, як-то: кластерного аналізу - для класифікації країн світу з якості життя населення, конкурентоспроможності й концентрації економік; динамічного моделювання за допомогою диференціальних рівнянь і їхніх систем - для побудови логістичних кривих ділових циклів ІСБ у СЗГ як з урахуванням їх конкурентоспроможності, так і взаємодії в процесі конкурентної боротьби. розроблено модель стадій розвитку ІСБ, яка заснована на класифікації їхніх типів, масштабів і конкурентоспроможності бізнесу, його диверсифікації і інтернаціоналізації ринків збуту продукції, що дозволяє визначити досягнутий ІСБ якісний рівень і градієнт напрямку розвитку. дістали подальшого розвитку: на модельному рівні доведено гіпотези: високу якість життя населення досягають тільки країни світу, які мають високу конкурентоспроможність, в свою чергу високої конкурентоспроможності досягають тільки країни, які мають висококонцентровану економіку, все це дозволяє зробити висновок про настання у світовій економіці "ери інтегрованих структур бізнесу"; Внесок здобувача у монографії, які написані в співавторстві за списком опублікованих праць, наведених у авторефераті, є таким: уточнена сутність поняття "конкурентоспроможність країни", проаналізована теорія і практика оцінки конкурентоспроможності країн світу, проведена оцінка конкурентоспроможності України та країн ЄС, досліджено вплив конкурентоспроможності України та країн ЄС на якість життя населення [3]; проаналізовано діючі підходи до оцінки концентрації економіки, запропоновано теоретичні засади і здійснено дослідження концентрації світової економіки та економік провідних країн світу, розглянута теорія та практика оцінки конкурентоспроможності країн світу, проведена оцінка конкурентоспроможності країн світу, досліджено вплив концентрації економіки на конкурентоспроможність країн світу [4]; зроблено загальну характеристику Автономної Республіки Крим, проведено оцінку рівня та якості життя населення її регіонів та міст, запропоновано концептуальні засади розробки програм підвищення рівня та покращення якості життя населення Автономної Республіки Крим [5].У першому розділі - "Якість життя населення й конкурентоспроможність країн світу" - розглянуто існуючу теорію та практику оцінки якості життя населення країн світу, вивчено підходи до оцінки конкурентоспроможності країн світу, на модельному рівні доведено гіпотезу про високий ступінь впливу конкурентоспроможності країн світу на якість життя їхнього населення. Розрахунки показали, що за якісним критерієм країни світу можна розділити на три кластери: з високою якістю життя - 28 країн (58,3% від загальної кількості досліджуваних), із середньою якістю життя - 17 країн (35,4%) і низькою якістю життя - 3 країни (6,3%). Розрахунки показали, що за якісним критерієм країни світу можна розділити на три кластери: з високою конкурентоспроможністю - 21 країна (30,4% від загальної кількості досліджуваних), із середньою конкурентоспроможністю - 34 країни (33,3%) і з низькою конкурентоспроможністю - 37 країн (36,3%). Відповідно до проведеного дослідження країни світу за якісним критерієм можна розділити на три кластери: з високою конкурентоспроможністю і якістю життя населення - 29 країн (61,7% від загальної кількості досліджуваних); із середньою конкурентоспроможністю і якістю життя населення - 14 країн (29,8%) і низькою конкурентоспроможністю і якістю життя населення - 4 країни (8,5%).

Основний зміст роботи