Теоретичні основи експертизи письменної мови - Курсовая работа

Теоретичні основи експертизи письменної мови Вступ експертиза почеркознавство судовий Сьогодні Україна переживає період становлення ринкових відносин в економіці, що супроводжується значним зростанням кількості документів, які складаються фізичними та юридичними особами. Одним з найважливіших реквізитів документа є підписи, які належать до числа найбільш розповсюджених обєктів судово-почеркознавчої експертизи. Разом з тим аналіз слідчої, судової та експертної практики показує, що у слідчих і суддів виникають значні проблеми при криміналістичному дослідженні письма. Крім того, серед криміналістів, до теперішнього часу, немає єдиної думки про віднесення процедури підготовки та призначення судової експертизи і відібрання зразків для експертного дослідження до системи слідчих дій, що не сприяє розробці тактичних основ і прийомів їх проведення. Деяким окремим аспектам проведення судових експертиз, у тому числі судово-почеркознавчої експертизи, відібранню експериментальних зразків приділяли увагу вітчизняні та зарубіжні вчені - Л.Ю. Ароцкер, В.Д. Арсеньєв, Ю.П. Аленін, О.Я. Баєв, Р.С. Бєлкін, В.Д. Берназ, Т.В. Будко, О.М. Васильєв, А.І. Вінберг, С.М. Вул, В.Г. Грузкова, А.В Дулов, Н.І. Долженко, В.А. Жбанков, В.А. Журавель, Г.О. Зорін, Н.І Клименко, В.Я. Колдін, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, В.В. Липовський, Є.М Лифшиць, З.С. Меленевська, І.М. Можар, В.Ф Орлова, Ю.К. Орлов, А.К. Педенчук, І.В. Постика, О.Р. Росинська, М.В. Салтевський, Т.В. Сахнова, М.Я. Сегай, М.О Селіванов, З.М. Соколовський, Т.М. Федоренко, В.Б. Федосєєва, С.А. Ципенюк, С.А. Шейфер, В.Ю. Шепітько, О.Р. Шляхов, М.Г. Щербаковський, О.О. Ейсман та ін. Метою курсової роботи є аналіз теоретичних засад криміналістичного почеркознавства та авторознавства. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання: · проаналізувати поняття, предмет та значення судового почеркознавства; · визначити ідентифікаційні ознаки письмово-рухових навиків; · дослідити поняття та особливості проведення судово-почеркознавчої експертизи; · охарактеризувати сутність судового авторознавства; · дослідити сутність та ознаки мовних навиків; · проаналізувати експертне дослідження письменної мови. Методологічну основу роботи складають закони матеріалістичної діалектики, об’єктивно існуючі закони суспільно-економічного розвитку суспільства і держави та окремі загальні та спеціальні методи наукового пізнання, правових категорій і явищ; системного аналізу досліджуваних правовідносин; порівняльно-правового аналізу правових норм і правових понять; формально-логічного аналізу правових категорій у їх взаємозв’язку. Розділ 1. Теоретичні основи дослідження буквеного письма і підписів 1.1 Судове почеркознавство: поняття, предмет та значення Судове почеркознавство в криміналістиці визначається як система знань про закономірності почерку, прийоми його дослідження і методи вирішення завдань судово-почеркознавчою експертизою [17, c. До актуальних теоретичних і методичних проблем почеркознавчої експертизи на сучасному етапі С.Г Качурін відносить: 1) розвиток наукового предмету й системи ідентифікаційних і діагностичних задач почеркознавчої експертизи; 2) розробку системи загальних і окремих ознак почерку; 3) розробку вірогідно-статистичних, описових моделей почерку; 4) співвідношення моделей формування почерку та його ознак; 5) встановлення чинників, що збивають почерк; 6) розробку методів і прийомів обєктивної оцінки даних, отриманих у ході проведення експертизи; 7) вивчення властивостей і розвиток методик дослідження малоінформативних почеркових обєктів; 8) дослідження закономірностей формування почерку, які відображають його залежність від властивостей особи [7, c. Наукові основи судового почеркознавства складають: · психофізіологічне вчення академіка І. П. Павлова про вищу нервову діяльність людини та її динамічний стереотип; · вчення про навики письма, їх стійкість та відносну незмінність; · вчення про індивідуальність письма, яка відображена у сукупності ознак письма, що фіксуються на матеріальних носіях [16, c. У письмі визначені дві грані: змістовна - писемна мова та графічна - почерк. 1.2 Ідентифікаційні ознаки письмово-рухових навиків Почерк має навикову природу. 86] Ознаки просторової орієнтації містять інформацію про навики розміщення рухів при письмі: про напрямок лінії письма в межах рядків (горизонтальний, такий, що піднімається, такий, що опускається) і форму рядків (прямолінійна, увігнута, випукла, ламана, ступінчаста, хвиляста), про розміщення рядків щодо друкарської лінії (на ній, вище, нижче або змішане), про переважний розмір інтервалів між словами по горизонталі і рядками по вертикалі (великий, середній, малий, нерівномірний), про розмір абзаців, розмір і форму лінії полів, про розташування в документі звертань, резолюцій, дат, підписів щодо тексту, країв аркуша (якщо для цього не передбачено на бланку спеціальне місце).