Програмна форма як основа державної соціальної політики. Організація і відповідальність в управлінні економічними процесами. Формування регіональних громадських планів охорони здоров"я та освіти. Загальний розвиток міст і районів: їх критерії рейтингу.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні основи і розвиток державного соціально-орієнтованого управління", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ УДК 330.341.009 на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управлінняРобота виконана в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав Володимирович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедрою менеджменту у невиробничій сфері. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Шаров Юрій Павлович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Захист відбудеться 20 квітня 2004 року о 11.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.У результаті зміни ролі і місця регіональних органів державного управління в структурі влади, посилення їх самостійності і відповідальності за комплексний розвиток територій і, особливо, за здійснення соціальної політики і соціального захисту населення, змінюються функції, принципи і методи управління регіоном. Не визначено критерії, які оптимізують соціальну політику в регіоні, не обґрунтовано напрямки удосконалення бюджетного і позабюджетного фінансування соціальної сфери. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління Міністерства освіти та науки України, яку затверджено на засіданні Вченої Ради ДОНДАУ 28.01.99 р., зокрема, за темами № 99.06.01 і 99.06.02 (номери держреєстрації 0102U001295 і 0102U001294), а також Договором про наукову і творчу співдружності між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2004 р. У цих дослідженнях автором було обґрунтовано необхідність і можливість переходу від моноструктурної організації соціальної політики із загальними правами держави до поліструктурної, що являє собою методичну базу удосконалення державного соціально-орієнтованого управління в Україні. Досягнення поставленої мети забезпечено вирішенням наступних задач: узагальнено результати досліджень нової соціальної ролі держави в постіндустріальну епоху і визначено її особливості в трансформаційних умовах України; Реалізація поставлених задач дисертації здійснювалась за допомогою наступних методів: аналізу і синтезу (в дослідженні регіональної соціальної диференціації та при обґрунтуванні обєктивної необхідності регіоналізації соціальної політики); взаємозвязку конкретного та абстрактного (при узагальненні результатів дослідження нової соціальної ролі держави в постіндустріальну епоху і визначення її особливостей у трансформаційних умовах України); індукції і дедукції (при структуруванні соціальних функцій держави); порівняльних характеристик (при визначенні основних ланок державних і недержавних механізмів фінансування соціальної сфери) і економіко-статистичних методів (при оптимізації співвідношення між поточними і перспективними соціальними цілями).Зростання ролі держави в суспільних процесах пов‘язано не з розширенням її масштабів, а зі зміною її ролі (змісту), що обумовлено характером співвідношення економіки, соціальних задач і політики, просуванням соціальної функції в ранг цільових для економіки. Ці зміни обумовлені тим, що соціальна політика не тільки є спеціальною сферою діяльності держави, але все більше - складовою частиною економічної політики, перевтілюючись поступово в її провідну частину, підкоряючи економіку соціальним цілям. Взаємність означає взаємоконтроль: держави - за громадянином у частині загальноприйнятих правил і законів, громадянина - за державою в частині формування і реалізації соціально-економічної політики, тобто всього того, що, власне, і складає цивільне суспільство. Взаємозвязок соціальної та економічної політики, який робить їх політикою єдиною, соціально-економічною, обумовлений їх взаємовпливом: економічна політика визначає можливості соціальної, соціальна політика стимулює економічне зростання, якщо вона ефективна; слабко впливає на економіку або не впливає взагалі, якщо вона нейтральна; негативно впливає на економіку, стримує її розвиток, якщо вона деструктивна, неефективна. Зроблено висновки, що управління соціальною політикою, яке перспективно розвивається, розкривається у наступному: державна влада збирає ресурси і планує витрати на соціальні цілі, встановлює для всієї країни нормативи розподілу і правила їх використання і при цьому залучає до процесу управління регіональні і місцеві органи влади;Одержані в ході дослідження результати у сукупності розвязують важливу науково-практичну проблему формування і реалізації державної соціальної політики в регіоні.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы