Теоретичні основи і прикладні аспекти застосування добрив у біологічному землеробстві - Автореферат

Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наукНауковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, БУКА Анатолій Янович, головний науковий співробітник лабораторії органомінеральних добрив Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, КУЛЄШОВ Михайло Миколайович, завідувач кафедри агрохімії Харківського державного аграрного університету ім. доктор сільськогосподарських наук, професор ДЕГОДЮК Едуард Григорович, головний науковий співробітник відділу агрохімії та фізіології рослин Інституту землеробства УААН; доктор сільськогосподарських наук, професор КАВЕЦЬКИЙ Володимир Миколайович, завідувач лабораторії екотоксикології Інституту агроекології та біотехнології УААН. Захист відбудеться 21.11.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.354.01. в Інституті ґрунтознавства та агрохімії ім.В Україні проводяться дослідження з вивчення ефективності біологічних засобів захисту рослин, біостимуляторів та біогербіцидів (Дегодюк та інш., 1992; Іващенко, Ковеня , 1996; Манівчук, 1996). У звязку з цим основною метою наших досліджень була розробка теоретичних і прикладних аспектів застосування добрив у біологічному землеробстві, що актуально не тільки в еколого-економічному відношенні, але і в протидегредаційному, оскільки біологічне землеробство здатне забезпечити одержання високих і кондиціних врожаїв сільськогосподарських культур, попередження деградаційних процесів у ґрунтах та підвищення їх родючості. Результати досліджень формувалися також при виконанні держбюджетної теми: 01.05./07972 “Провести на території республіки екологічну експертизу ґрунтів і рослин з метою виявлення районів, придатних для виробництва біологічно чистої продукції, визначити параметри ведення землеробства” на замовлення Державного комітету України по науці і технологіях та наукової політики. На підставі результатів досліджень сформульовані основні принципи створення комфортних умов живлення сільськогосподарських культур, які забезпечують у біологічному землеробстві одержання високоякісної рослинницької продукції, досліджено вплив біологічної системи землеробства на агрохімічні показники чорнозему типового, відпрацьовано заходи з попередження забруднення продовольчої і фуражної сировини важкими металами при вирощуванні екологічно чистої продукції. 2.Встановлено, що найвищих показників якості рослинницької продукції у біологічному землеробстві можна досягти лише при створенні для сільськогосподарських культур комфортних умов живлення, тобто таких умов, за яких забезпечується: відсутність стресів у рослин від нестачі або передозування поживних речовин; позиційна доступність елементів живлення добрив кореневій системі рослин; пролонгованість дії добрив; наявність в “меню” добрив макро-і мікроелементів; блокада важких металів, які містяться у мінеральних добривах у виді домішок, кальцієвмісними речовинами на межі ґрунт-коренева система.У той же час, категоричність, з якою прихильники альтернативного землеробства виступають проти мінеральних добрив, вимагає критично переосмислити деякі постулати в їх використанні, уточнити окремі аспекти в теорії мінерального живлення рослин, поглибити уявлення про складний механізм взаємодії, транслокації і трансформації макро-и мікроелементів в системі добрива - ґрунт - рослина. В лабораторних дослідах проведено дослідження, метою яких був пошук засобів, які б запобігали створенню гіпертрофовано високих концентрацій елементів живлення в контактному зі стрічкою локально внесених добрив прошарку ґрунту. Біологічна система землеробства мала дві модифікації: одна передбачала щорічне локальне внесення мінеральних добрив (варіант 3); друга - створення у орному шарі зон трофічного комфорту шляхом локального внесення мінеральних добрив, мікроелементів і вапна (варіант 4). Особливістю використання в біологічному землеробстві побічної продукції було те, що при її закладанні у ґрунт вносили додаткову кількість азотних добрив (із розрахунку 10 кг азоту на 1 т гички і 12 кг азоту на 1 т соломи), а при альтернативному землеробстві - азотні добрива не використовували. За нашими уявленнями, в основу оптимізації живлення сільськогосподарських культур з метою одержання високоякісної продукції слід покласти принцип комфортності живлення, тобто таких умов, за яких забезпечується: відсутність стресів у рослин від нестачі або надлишків у ґрунті поживних речовин; позиційна доступність елементів живлення добрив кореневій системі, пролонгованість дії добрив; наявність в “меню” добрив не тільки макро-, але і мікроелементів; блокада важких металів, які містяться в мінеральних добривах у вигляді домішок, кальцієвмісними речовинами на межі ґрунт - коренева система.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ