Визнання та підтримка пріоритетності прав людини, як найвищої державної та соціальної цінності. Правове забезпечення національної трансплантології. Дефіцит донорських органів. Юридична модель отримання дозволу особи на вилучення донорського органу.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні аспекти правового регулювання вилучення донорських органів та тканин людини в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИЛУЧЕННЯ ДОНОРСЬКИХ ОРГАНІВ ТА ТКАНИН ЛЮДИНИ В УКРАЇНІОднією з невирішених проблем сучасної трансплантології є дефіцит донорських органів [1], а його головною причиною вважають чинну юридичну модель отримання дозволу особи на вилучення донорського органу - презумпцію незгоди. Якісно новим етапом правової регламентації трансплантації органів та тканин в Україні став 1999 р., коли 16 липня Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" (далі - Закон). В світовій практиці успішно застосовуються дві основні юридичні моделі, які регулюють процедуру отримання згоди на вилучення анатомічного матеріалу - "презумпція незгоди" і "презумпція згоди". Прихильники змін чинного законодавства вважають, що в основі вирішення цієї проблеми є обрання іншої моделі отримання згоди на вилучення - у випадку України це зміна презумпції незгоди на презумпцію згоди. З позиції права людини на життя, "презумпція згоди" на вилучення анатомічного матеріалу, позбавляє особу її виключного права вирішувати долю свого фізичного тіла [7], крім того, така юридична модель може сприяти процесу криміналізації трансплантології в Україні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
