Шляхи виявлення лінгвістичної і культурологічної інформації в ономастичному матеріалі, зокрема в ойконімах. Точки перетину лінгвокультурологічних та етнічних досліджень. Можливості розгляду кожного ойконіма як згорнутого лінгвістично-культурного коду.
При низкой оригинальности работы "Теоретичні аспекти лінгвокультурологічного дослідження ойконімії України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретичні аспекти лінгвокультурологічного дослідження ойконімії УкраїниНескінченна кількість пояснень, що їх у науці називають народною етимологією, панувала й (за малими винятками) панує щодо назв місцевостей [21, 134]», розмірковував Ярослав Рудницький над проблемами дослідження власних назв годні, коли ономастика стала розділом мовознавства з незліченною кількістю одиниць дослідження, розділом, який вивчає оніми, їх сутність, специфіку, будову, групування, закономірності функціонування, походження та розвиток, коли вчені навіть висувають припущення, що це вже «не розділ, а окрема наука, сурядна з мовознавством» [8, 11], студії практично над усіма класами власних назв стають дедалі різноплановішими та багатовекторнішими. Однак, виокремивши із незліченного світу онімів ойконіми як об’єкт дослідження, хочемо наголосити, що базовим поняттям у таких студіях має залишатися ономастика, втілена в частині лінгво-, і пронизана екстралінгвальною інформацією, засвідченою частиною-культурологія. Тут про словотвір оніма говоримо не для вирішення питань мови, а лише як про допоміжний засіб для з’ясування питань культури (до прикладу, в ойконімі Дрогобич закодовано інформацію антропонімного ономастичного коду, позаяк ойконім мотивовано антропонімом *Д[о]рогобит, але час народження цього імені (давнє слов’янське композитне ім’я) та архаїчний суфікс *-|ъ, за допомогою якого назву поселення утворено, експлікує ще й інформацію часового коду культури: назви такого типу, як правило, виникали до ХІІІ ст. Телії: «лінгвокультурологія надбання власне антропологічної парадигми науки про людину, центром тяжіння якої є феномен культури» [17, 122] скеровує на пошук механізмів різних виявів культури в мові, й розгляду слова-ойконіма як згорнутого лінгвокультурного коду, лінгвістичне декодування якого відкриває дослідникові ауру матеріальної та духовної культури місця, часу та процесу номінування. Поняття коду має подвійну природу: код як спосіб закодування інформації та код як засіб декодування такої інформації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
