Теорія взаємодії частинок проміжних енергій з легкими ядрами в кластерній моделі - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРобота виконана в Інституті ядерних досліджень НАН України Науковий консультант: доктор фізико-математичних наук, професор, Бережной Юрій Анатолійович, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор Рудчик Адам Тихонович, Інститут ядерних досліджень НАН України, завідувач відділом важких іонів, м. доктор фізико-математичних наук, професор Філіппов Геннадій Федорович, Інститут теоретичної фізики ім. Захист відбудеться ”25“ травня 2006 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.167.01 в Інституті ядерних досліджень НАН України, 03028 Київ 28, проспект Науки, 47.Такий підхід дає змогу зокрема розрахувати багаточастинкові густини ядер, які можуть бути надалі використані для вивчення взаємодії частинок з такими ядрами, а також розрахувати основні структурні характеристики легких ядер (формфактори, середньоквадратичні радіуси і т.і.). Метою роботи є розвиток теоретичного підходу, який дає змогу зясувати закономірності розподілу нуклонів в легких ядрах, у яких проявляється кластерна структура, та описати широке коло явищ, що спостерігаються при взаємодії б-кластерних ядер з точковими частинками і легкими ядрами в області проміжних енергій. Для аналізу структурних особливостей легких ядер у дисертаційній роботі застосовано б-кластерну модель легких ядер, в якій структурні компоненти (кластери) цих ядер з найбільшою імовірністю містились у вершинах різних геометричних фігур. Вивчення диференціальних перерізів і поляризаційних характеристик розсіяння, які спостерігаються при розсіянні точкових і легких складних частинок проміжних енергій ядрами, проводилось на основі узагальненої в дисертації б-кластерної моделі з дисперсією та теорії багаторазового дифракційного розсіяння Глаубера-Ситенка (ТБДР). Вперше доведено, що підхід, у якому припускається, що у ядрі 20Ne додатковий б-кластер з найбільшою імовірністю міститься всередині кістяка у порівнянні із підходом, в якому припускається, що додатковий б-кластер з найбільшою імовірністю міститься поза кістяком, дає змогу краще узгодити розраховані та експериментально виміряні характеристики, які спостерігаються в пружному розсіянні протонів проміжних енергій ядрами 20Ne.Визначено багаточастинкову густину розподілу б-кластерів у ядрі 16О, яка залежить від параметра дисперсії Д, що характеризує середнє відхилення б-кластера від його найбільш імовірного положення. Крім того, у цьому підрозділі також були проведені розрахунки, в яких ядро 20Ne розглядалося таким, що містило деформований кістяк (ядро 16О) і додатковий б-кластер, який з найбільшою імовірністю міг розташовуватися поза кістяком. Ядро 9Be розглядалося таким, що містило кістяк (ядро 8Be) і додатковий кластер (нейтрон), який з найбільшою імовірністю розташовувався в центрі мас кістяка (модель “гантелі”). Крім того, у цьому підрозділі була запропонована модель “бумеранга”, згідно з якою ядра 9Ве і 6Не в основному стані являли собою рівнобічний трикутник з відповідними кластерами у вершинах (дві б-частинки і нейтрон для ядра 9Ве, б-частинка і два нейтрони для ядра 6Не відповідно). З огляду на той факт, що розвинений підхід, у якому параметри багаточастинкових густин ядер визначалися з порівняння розрахованого та виміряного формфакторів, у випадку ядер 6Не застосовувати не можна, оцінки величин параметрів густини цього ядра було проведено із використанням результатів, знайдених іншими авторами.У дисертаційній роботі наведено нове розвязання наукової проблеми опису взаємодії частинок і легких ядер з низкою б-кластерних ядер в області проміжних енергій.

Основний зміст роботи