Теорія та методика розвитку словника дітей старшого дошкільного віку - Автореферат

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД „ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.У дисертації представлено комплексний аналіз проблеми розвитку словника дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтовано системний підхід до вивчення слова, принципи організації словникової роботи з дітьми старшого дошкільного віку, діяльнісний, компетентнісний підходи до організації словникової роботи, змістовий аспект розвитку словника дітей старшого дошкільного віку в різних видах мовленнєвої діяльності; визначено тенденції та стадії оволодіння дитиною словом в онтогенезі, педагогічні умови розвитку словника дітей старшого дошкільного віку (створення позитивного емоційного тла для занурення дітей у комунікативно-мовленнєве середовище; дотримання послідовності етапів розвитку словника дітей (занурення, орієнтація, диференціація, активне вживання) за пріоритетності індивідуальних форм словникової роботи над загальногруповими; інтеграція цілеспрямованої словникової роботи в різні види мовленнєвої діяльності (художньо-мовленнєва, навчально-мовленнєва, мовленнєво-ігрова); взаємодія дошкільного навчального закладу з родинами в роботі з розвитку словника дітей); виявлено критерії (мотиваційний, когнітивно-змістовий, експресивно-оцінний), показники та схарактеризовано рівні розвитку словника дітей старшого дошкільного віку; науково обґрунтовано, розроблено лінгводидактичну модель і експериментальну методику розвитку словника старших дошкільників у різних видах мовленнєвої діяльності (художньо-мовленнєва, навчально-мовленнєва, мовленнєво-ігрова). Определены критерии и показатели развития словаря детей старшего дошкольного возраста: мотивационный (интерес к смыслу слова, инициативность словоупотребления, стремление к словотворчеству и словоизменению); когнитивно-содержательный (точность словоупотребления, количество и целесообразность слов, используемых ребенком в тематических группах, понимание значения слов и умение их пояснить); экспрессивно-оценочный (наличие в речи образных выражений, поговорок, пословиц, экспрессивной лексики, взаимооценка правильности использования лексики другими, самооценка правильности использования лексики). В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия развития словаря старших дошкольников: создание позитивного эмоционального фона для погружения детей в коммуникативно-речевую среду; соблюдение последовательности этапов развития словаря детей (погружение, ориентация, дифференциация, активное использование) по приоритетности индивидуальных форм словарной работы над общегрупповыми; интеграция целенаправленной словарной работы в разные виды речевой деятельности (художественно-речевая, учебно-речевая, речеигровая); взаимодействие дошкольного учебного заведения с семьями в работе по развитию словаря детей. На протяжении всех трех этапов реализовывалось такое педагогическое условие, как обеспечение последовательности этапов развития словаря детей (погружение, ориентация, дифференциация, активное употребление) с соблюдением приоритетности индивидуальных форм словарной работы над общегрупповыми.Проте, на жаль, реальний рівень володіння мовленням засвідчує гостроту проблеми, що зумовлюється необхідністю розвязання сукупності завдань, значущість яких наголошується в державних документах (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ? столітті, програма „Діти України”, Закони України „Про освіту”, „Про дошкільну освіту”, „Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”); актуалізацією у контексті особистісно зорієнтованого підходу в освіті питання щодо формування дитячої картини світу, одним із засобів відбиття якої виступає мовлення дитини; зміною освітніх пріоритетів і ціннісних орієнтирів, що вимагає оновлення змісту та процесуальних характеристик освітнього середовища дошкільного навчального закладу передусім в аспекті організації мовленнєвої роботи з дітьми, повязаних із забезпеченням пріоритету досвіду пізнання над научуванням, урізноманітнення способів організації дітей, форм і методів словникової роботи. Вивчення теоретичних джерел і досвіду роботи дошкільних навчальних закладів, знайомство з традиційними й інноваційними підходами до організації мовленнєвої роботи, зокрема лексичної, аналіз чинних програм навчання та виховання дітей дошкільного віку, аналітичний огляд методичних розробок засвідчують, що робота з розвитку словника цілеспрямовано проводиться переважно в процесі регламентованого навчання, обмежуючись завданнями конкретного заняття, без звязку з подальшою мовленнєвою роботою, закріпленням словникового запасу, активним його застосуванням дітьми в щоденній мовленнєвій практиці. Такий підхід спричинює недостатній рівень розвитку словника більшості дошкільників, утруднює реалізацію наступності дошкільного навчального закладу та школи в аспекті збагачення словника як стрижня дитячого мовленнєвого розвитку.