Теорія та методика формування системності знань у старшокласників - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Науковий консультант доктор педагогічних наук,професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти; Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ляшенко Олександр Іванович, Академія педагогічних наук України, головний вчений секретар; доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Національна академія Державної прикордонної служби України, професор; доктор педагогічних наук, професор Кушнір Василь Андрійович, Кіровоградський державний педагогічний університет ім.Розуміння того, що наші успіхи повязані з тим, наскільки системно підходимо до розвязання задач, а наші невдачі викликані відступом від системності, що системність є не лише властивістю природи, а й властивістю людської практики, стало характерною рисою нашого часу. Сучасні наукові дані та сучасні системні уявлення дозволяють говорити про світ як про безкінечну ієрархічну систему систем, що перебувають у неперервному розвитку, а системність нашого мислення випливає із системності світу. Знання набувають системної якості завдяки їх організації в систему. У звязку з цим головний задум нашого дослідження полягає в реалізації таких основних положень: - системність знань - це якість, якої вони набувають завдяки їх організації в систему; Формування системної якості знань та розвиток системності мислення проходитимуть успішніше й ефективніше, якщо засвоєння знань та їх організація в систему будуть проходити не роздільно (спочатку дати знання, а потім організувати їх у систему), а одночасно.Такі поняття, як „система”, „ціле”, „цілісність”, „звязок”, використовувалися класичною наукою давно, однак вони не були виділені в специфічну галузь знань, а входили в понятійні апарати різних наук. Система - абстрактне поняття, і тому немає систем як матеріальних чи абстрактних обєктів, проте кожен із цих обєктів може розглядатися як система. Ушинський у цілісності, якою є система знань, виділяв окремо знання і систему як форму їх упорядкування в ціле і вважав, що для засвоєння знань важливий їх зміст і не менш важливою є форма організації цього змісту в ціле. Адже і теорія, і поняття, і факти - види знань, з погляду системності - це системи різного рівня ієрархії, однак ці види знань не розглядаються як системи, а тому всі висновки про системність у зазначеному розумінні - це зведення системності до структурності. упорядкованості знань; чіткій віднесеності конкретного знання до визначеної системи знань у якості будь-якого функціонально-морфологічного компонента; багатомірній упорядкованості знання, що виражається в тому, що одне і те саме знання є елементом декількох систем знань; розгортанні знання в систему, коли воно виконує функцію системоутворювального чинника; різноманітності структур однієї і тієї самої системи знань; у взаємозвязку елементів системи і всього цілого з середовищем системи; у збагачення змісту знання, його поглибленні і розширенні.Існуюче тлумачення системності знань охоплює лише один аспект цієї їх якості - структурність. Однак у ході дослідження встановлено, що вони є не просто ознаками системи знань, а формотвірними функціонально-морфологічними компонентами системи (формантами), оскільки беруть участь не тільки у творенні системи знань, але й і в збереженні її цілісності. На основі осмислення структурного, психологічного, пізнавально-діяльнісного та інформаційного аспектів системи знань було встановлено, що система знань має дві структури: елементну та функціонально-морфологічну. Дослідження показало, що між функціонально-морфологічними компонентами системи знань діють системні звязки, які надають їй цілісності, вони є функціонально-валентними, отже кожен функціонально-морфологічний компонент виявляє адресну, чітко спрямовану функціонально-морфологічну дію. Унаслідок сукупної дії системних звязків усіх функціонально-морфологічних компонентів виникає така структура: рівень ієрархії (звязки субординації і звязки координації системи) визначає функцію системи знань.Рівне: Редакційно-видавничий відділ Рівненського державного гуманітарного університету, 2004. Учителі - методисти радять і пропонують: Посібник для вчителя / Упорядник А.Я.Самардак, за ред.О.І.Бугайова. До проблеми навчання учнів системній декомпозиції предметних знань// Оновлення змісту, форм та змісту методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. До проблеми формування системності гуманітарних знань // Оновлення змісту, форми та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст роботи відображено в таких публікаціях