Сутність симуляційних філософських теорій Ж. Бодрійяра. Онтологічні принципи та філософська стратегія включення самодостатних, незалежних від трансцендентних зразків симулякрів в універсальну сферу життя сучасної людини у парадигмі некласичної філософії.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукПостійні експерименти у сфері штучної реальності та різноманітних засобів її формування і моделювання (особливо у цьому сенсі зазначимо створення та розповсюдження інтерактивних компютерних ігор, де стає можливою і необхідною комунікація з самим персонажем гри), заміна реальних речей та відношень на їхні аналоги-симулякри, позбавлені онтико-онтологічних характеристик, призвели до змін у моделях та способах комунікації, яка тепер відбувається у межах симулятивної сфери, функціонування якої скеровується законами «холодного зваблення». Усі зазначені проблеми можна прослідкувати у творчому доробку Жана Бодрійяра - одного з найвідоміших філософів та соціологів Франції другої половини минулого та початку теперішнього століття, визнаного також як культуролог, літературний критик, перекладач і навіть професійний фотограф, виставки робіт якого ставали знаковими подіями. Бодрійяра, які не претендують на абсолютну науковість та раціональність, а лише імітують дійсність, клонують предмети свого дослідження, стають «продуктами послідовного змішення та інтелектуального інбридингу» (Д. Кралечкін), та впливає на оцінку його творчості, бо не кожен дослідник має здатність та бажання виходити за межі теоретичного, відвідувати інтелектуальну лабораторію мислителя. Дисертація виконана у межах досліджень, які проводить кафедра історії філософії філософського факультету у відповідності до комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (науковий керівник - академік НАН України Губерський Л. В.), планової науково-дослідної теми філософського факультету № 01БФ01-01 «Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть».Перший розділ «Теоретико-методологічні засади дослідження теорії симулякра Ж.Бодрійяра» містить три підрозділи і присвячений методологічному аналізу репрезентації симулякру; встановлені понятійні звязки категорії «симулякр», «симуляція», «гіперреальність», проаналізовані публікації, присвячені дослідженню творчого спадку Ж. Бодрійяра. «Категоріальна база дослідження» на основі системного методу, індукції та дедукції, аналізу та синтезу, зясовано сутність понять «симулякр», «симуляція», «гіперреальність», «постмодерн», «символічний обмін», «споживання» та розкрито специфіку їх тлумачення у творчості Ж. Бодрійяра. При цьому принцип реальності стосовно будь-якої речі виноситься за дужки, усі речі виявляються моделями, і моделей більше не залишається. При аналізі Бодрійярівського теоретичного спадку досить часто доводиться зустрічати поняття «споживання», яке трактується автором безвідносно до матеріальної практики, не визначається ніяким речовим або візуальним змістом образів чи повідомлень, має значення лише те, яким чином все це організовується у знакову субстанцію. Сфера наукових інтересів: від критичного переосмислення марксизму (ранній період) і оголошення його «виразником буржуазного погляду на світ» («Дзеркало виробництва») до розробки власної теорії знака, символічних обєктів та комунікації («Символічний обмін та смерть»), побудови власної оригінальної концепції, яка розкриває процес походження капіталізму із докапіталістичного способу соціальних відносин, яка на відміну від історичного матеріалізму, домінантою капіталізму визначає дарування і обмін, а виробництво оголошує другорядним елементом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
