Специфічні особливості визначення людини в іудео-християнській традиції. Принцип застосування детермінізму до психології як характерна ознака філософського вчення Зиґмунда Фрейда щодо людської природи. Основні погляди К. Маркса на теорію гуманізму.
Відомий психоаналітик розглядає людину як систему, але повністю закриту, та таку, яка може функціонувати в не залежності від зовнішніх чинників, головним є задоволення сексуальних потреб та самозбереження. А з іншого боку, не можна забувати про соціальний бік питання, адже людину не можна повністю ізолювати від суспільства, і навіть більше її життєдіяльність безсумнівно повязана з соціумом, хоча людина сама по собі і є закритою системою, яка впускає інших за власним бажанням. Дослідження природи людини сягає свого коріння в глибини історії, від часів Античності, а саме ми говоримо про Епікура, Платона та Аристотеля, через Середньовіччя, де майже кожен з представників філософської еліти намагався зрозуміти, що собою являє природа людини та наскільки вона дана нам від Бога, через Відродження, де розквітає гуманізм, до Нового часу 16-17 ст., де Спіноза пропонує нам новий погляд на людину та її природу, і до 19-20 ст. коли бажання розгадати, цю таємницю набуває планетарного масштабу. Людина, а не люди тої чи іншої культури, можуть бути зрозумілі подібно будь-якій іншій природній істоті тому, що людина є людина і ті ж самі закони цінні для всіх нас в усі часи». В сучасному суспільстві більшість психологів та філософів вважають, що людина народжується чистим аркушем, де з часом культура, природа, суспільство визначають його природу та гуманність.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
