Структура автоматизованого електропривода, класифікація. Слідкувальний електропривод (СП), його функціональна схема, будова та принцип роботи. Класифікація за дальністю управління та за принципом керування. Вимоги до СП і специфіка їх проектування.
ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДА Структура автоматизованого електропривода автоматизований електропривод слідкувальний керування Рис. 1. Структура електропривода З - задавач; К - керувач; ПП - підсилювач-перетворювач; ЕД - електродигунний пристрій; Р - редуктор; ЗЗ - зворотній зв’язок; ОР - об’єкт регулювання. Електропривод (ЕП) - електромеханічна система, що складається з електродвигунного, перетворюючого, передавального і керуючого пристроїв, призначена для приводу в рух допоміжних органів робочої машини і керування цим рухом. Електродвигунний пристрій (ЕД) - призначений для перетворення електричної енергії у механічну з метою механічної дії на об’єкт регулювання (ОР). Керувач (К) призначений для управління пертврорювачем, електродвигунним і передававачем шляхом порівняння інформації, що надходить від задавача (З), та інформації про стан системи, яка надходить по ланцюгу зворотного зв’язку (ЗЗ). Автоматизований ЕП будується по замкнутому циклу регулювання, основаному на порівнянні інформації, що надійшла з зовні від задавального пристрою (ЗП) з інформацією про регульований параметр. Наприклад, для підтримання рівня освітлення в об’єкті регулювання можна застосувати ЕП, представлений на рис.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
