Характеристика практичної діяльності журналіста з позицій положень теорії Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні. Особливість перегляду основних постулатів аналізу журналістських текстів під час їхнього породження. Дослідження концепції бібліопсихології.
При низкой оригинальности работы "Теорія і практика журналістики крізь призму теорій Семона-Рубакіна й Гумбольдта-Потебні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЖУРНАЛІСТИКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТЕОРІЙ СЕМОНА-РУБАКІНА Й ГУМБОЛЬДТА-ПОТЕБНІЗагальна проблема та її науково-практична цінність полягають у тому, що в журналістиці й журналістикознавстві, ширше - в науках про соціальні комунікації нині є майже незатребуваною теорія бібліопсихології, яку свого часу, у 20-30-х роках ХХ століття, запропонував М. У нашому дослідженні теорія бібліопсихології, що досить близька до деяких аспектів теорії комунікації й теорії соціальних комунікацій, не буде використана безпосередньо, але деякі погляди можуть надати нам поштовх до формулювання критеріїв побудування позицій у подальших дослідженнях та створення моделі психолінгвістичного інструментарію ЗМІ породження/сприйняття журналістських текстів. Не звертаючи уваги на те, що дослідник вважав основним обєктом дослідження в бібліопсихології вивчення психологічних типів працівників друкарської справи, серед не периферійних обєктів значилися процеси творчості тих, хто читає книжку («всякий витвір слова, будь то слово друковане, рукописне або усне» (цит. за: [3, с. Якщо мати на увазі, що термін «книжка» у працях дослідника розшифровується як «текст», ми можемо вести розмову про психолінгвістичні закономірності сприйняття тексту. Щодо нашого дослідження особливостей психолінгвістичного інструментарію, який ЗМІ використовує, маніпулюючи процесами сприйняття інформації її споживачами, не викликає сумніву факт збігу багатьох положень, які ми надалі наводитимемо, із теоретичними викладками й тлумаченнями сучасними дослідниками процесів сприйняття мовлення журналістів під час інформування аудиторії.Споживач, сприймаючи інформаційне повідомлення (текст), виступає в ролі творця. Коли журналіст намагається передати зміст мовленнєвого витвору (тексту), він повинен памятати, що споживачі інформації (слухачі, телеглядачі, читачі) не просто механічно сприймають текст, але в процесі сприйняття самі беруть участь у переопрацюванні мовленнєвого потоку. На характер інформації (тексту), яку (-ий) подає журналіст та сприймає споживач, впливають соціально-історичні умови й епістема. Інформація (текст), укладена (-ий) певним психологічним типом журналіста (автора інформації), може відповідати певному психологічному типові того, хто сприймає інформацію. У таких умовах журналістові, який інформує аудиторію, легше реалізувати сплановану програму маніпуляції свідомістю споживачів інформації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
