Теорія і практика сугестопедичного навчання школярів загальноосвітніх закладів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукУ дисертації розкрито теоретичні та практичні основи сугестопедичного навчання школярів. Установлені основні етапи цього розвитку, що дало можливість визнати сугестопедію найсучаснішим і найефективнішим напрямом сугестопедагогіки. Вивчення вітчизняного сугестопедагогічного досвіду, порівняння сугестопедії у згаданих трьох площинах її розгляду з традиційною навчальною системою допомогло виявити її можливості для вирішення назрілих соціальних завдань. З цією метою розглянуто проблеми цілепокладання сугестопедії в практиці роботи вітчизняних загальноосвітніх шкіл, визначено психолого-фізіологічні та дидактико-методичні основи сучасних сугестопедичних підходів до навчання школярів.До того ж сугестопедичне навчання завжди супроводжується ефектом відпочинку, що благотворно впливає на стан здоровя не тільки учнів, а й учителів. Однак у відповідь психолог В.Моргун, аналізуючи сугестопедію у світлі психології навчання, заявляв, що перенесення сугестології (науки про навіювання у різних його формах - С.П.) на педагогіку не є доцільним. Названі автори стверджують, що за умови відповідної модифікації, зумовленої специфікою певного навчального предмету, сугестопедію можна з успіхом використовувати для вивчення будь-якої шкільної навчальної дисципліни. Зважаючи на це, виникла необхідність дослідження та осмислення теоретичних і практичних основ сугестопедії як навчальної системи, яку можна було б використовувати з метою вивчення різних шкільних навчальних дисциплін; глибокого засвоєння не лише знань, умінь та навичок, а й досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу, досвіду творчої діяльності, формування на цій основі духовності. Лозанова дозволяють учням успішно засвоювати знання, уміння та навички в умовах психологічного комфорту, то можна висловити припущення, що цілеспрямоване використання засобів модифікованої технології сугестопедичного навчання школярів допоможе вчителю не тільки успішно реалізувати традиційні компоненти змісту шкільної освіти, а й такі нетрадиційні, як: досвід творчої діяльності, досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу, - формувати на цій основі духовність, спрямовуючи навчання на розвязання головної суперечності педагогічного процесу - суперечності між власно-особистісними та загальносуспільними інтересами.Насамперед доводиться, що сугестопедія є одним із напрямів сугестопедагогіки - науки про цілеспрямоване використання засобів навіювання у різних його стадіях та формах із педагогічно доцільною метою, зокрема для розширення мнестичних можливостей учнів. Якщо релаксопедичні заняття протипоказані для учнів та вчителів, схильних до психічних захворювань, то сугестопедія повністю вільна від будь-яких медичних та юридичних протипоказань. Вона доводить, що розкриття внутрішніх резервів учня можливе у звичайному стані свідомості за умови цілеспрямованих сугестивних впливів, які повсякчас і повсюдно використовували і використовують у своїй педагогічній практиці досвідчені талановиті вчителі та у творчій діяльності актори театру й кіно. Сугестопедичне навчання, поліпшуючи память і сприяючи прискоренню автоматизації в запамятовуванні нового навчального матеріалу, завдяки приємному переживанню та ефекту відпочинку, відсутності втоми розкриває резерви цілісної особистості учня. Глобальний підхід у навчанні привчає учнів з молодших класів до цілісності в світопізнанні, сприяє тому, щоб ця цілісність перетворювалася у стиль навчальної праці.У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні теоретичних та практичних основ сугестопедії і вивчення можливостей їх застосування для виконання соціальних завдань, поставлених перед сучасною освітою. У дослідженні доведено, що за умови застосування напрацьованого вітчизняного сугестопедичного досвіду появляється можливість швидко і глибоко засвоювати великі обсяги репродуктивного навчального матеріалу, що вивільняє час для реалізації нетрадиційних компонентів змісту шкільної освіти, з якими безпосередньо повязані поставлені перед сучасною освітою завдання. На основі теоретичного аналізу джерел сугестопедії, аналізу вітчизняного сугестопедичного досвіду, проведеної експериментальної роботи встановлено таке: Сугестопедія є одним із напрямів сугестопедагогіки, який передбачає розширення мнестичних можливостей учнів за рахунок цілеспрямованих сугестивних впливів у звичайному стані свідомості. Розгляд сугестопедичної навчальної системи у її порівнянні з традиційною та іншими сугестопедагогічними системами в предметній, функціональній та історичній площинах, дослідження умов, можливостей та характеру сугестопедичних підходів до вивчення різноманітних шкільних навчальних дисциплін у вітчизняній педагогічній практиці дав можливість сформувати авторську теоретичну концепцію використання засобів сугестопедії для розвязання поставлених перед сучасною загальноосвітньою школою завдань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ