Теорія і практика розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності - Автореферат

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУУ дисертації представлено концептуально-методичний підхід до проблеми розвитку звязного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності; розроблено і науково обґрунтовано функціональну модель розвитку звязного мовлення в мовленнєво-ігровій діяльності, яка поєднує мовленнєво-стимульований, продуктивно-діяльнісний і креативний етапи, доведено ефективність її використання. У процесі дослідження було визначено поняття „мовленнєво-ігрова діяльність”, „мовленнєво-ігрова компетенція” „вербальна гра”, уточнено і структуровано зміст понять „словесна гра”, „ігрова компетенція”, „ігрова мовленнєва вправа”; визначено показники, критерії та охарактеризовано рівні розвитку звязного мовлення дітей в мовленнєво-ігровій діяльності; встановлено педагогічні умови й закономірності сприяння її розвитку. В процессе исследования были определены критерии и показатели уровней развития связной речи старших дошкольников в рече-игровой деятельности, среди которых: 1) критерии диалогической компетенции: количество диалогических единств, формы диалогической речи (трилог, полилог), функциональные типы диалога, выразительные средства речи; 2) критерии монологической компетенции: умение строить разные типы рассказов, количество предложений в тексте рассказа, типы предложений (простые, распространенные, сложные), наличие образных высказываний в тексте рассказа; 3) критерии игровой компетенции: умение детей объяснить игру, самостоятельность и инициативность в организации игр, развертывание детьми игрового замысла, сюжета игры, творческое отражение реальных и сказочных сюжетов, употребление детьми речевого этикета во время общения в игре. В результате исследования установлено: дети последовательно проходят такие стадии развития связной речи в рече-игровой деятельности, как: ознакомление детей с текстами художественных произведений (сказки, рассказы, малые фольклорные жанры), содержание которых стимулировало бы детей к организации игровой деятельности; последовательное введение в речь детей разных типов (вопрос, ответ, расспрос, договоренность, обсуждение, обмен впечатлениями), форм диалога (диалог, трилог, полилог) и монолога (описание, рассказ, размышление, объяснение); погружение детей в рече-игровую деятельность (игровые речевые упражнения, словесные и вербальные игры, словесные коммуникативно-игровые ситуации, сюжетно-ролевые игры); педагогическое стимулирование инициативной, креативной, самостоятельной рече-игровой деятельности детей. Результаты проведенного исследования позволили опредилить следующие тенденции развития связной речи детей в рече-игровой деятельности: эффективность развития связной речи детей обуславливается интеракцией, взаимосвязью речевой, учебно-речевой и игровой деятельностью детей; развитие связной речи детей в рече-игровой деятельности зависит от сформированности диалогической, монологической и игровой компетенций; активизация диалогической речи зависит от осведомленности детей старшего дошкольного возраста с разными типами и формами диалога и педагогическим стимулированием их в игровой деятельности; удельный вес использования монологических изречений детей в игровой деятельности обуславливается уровнем развития умений и навыков строить разные формы монолога (описание, рассказ, размышление, объяснение).Мета дослідження: розробити теоретико-методичні й концептуальні засади розвитку звязного мовлення дітей старшого дошкільного віку, що розкривають закономірності розвитку мовлення з позицій комунікативно-діяльнісного, системного та культурологічного підходів; виявити інтеракцію різних видів діяльності у процесі розвитку звязного мовлення; визначити, науково обґрунтувати педагогічні умови, розробити експериментальну методику розвитку звязного мовлення дітей в мовленнєво-ігровій діяльності; виявити закономірності та стадії розвитку звязного мовлення дітей. Провідна ідея дослідження - розвиток звязного мовлення дітей старшого дошкільного віку зумовлюється спеціальною організацією освітньо-мовленнєвого простору, що поєднує в собі низку чинників: мовленнєвий (розвиток діалогічного і монологічного мовлення), театрально-ігровий (розвиток умінь і навичок звязного мовлення у вербальних іграх), виразно-емоційний (використання формул мовленнєвого етикету, засобів виразності мовлення в різних мовленнєвих ігрових ситуаціях і вправах); характеризується максимальною мовленнєвою активністю дітей в мовленнєво-ігровій діяльності та особистісно орієнтованій взаємодії її учасників.