Теорія і практика підготовки дітей до школи в умовах розвитку польського довкілля (друга половина XIX віку - 1918 р.) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Теорія і практика підготовки дітей до школи в умовах розвитку польського довкілля (друга половина XIX віку-1918 р.) Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор АПН України, Євтух Микола Борисович, академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи АПН України. доктор педагогічних наук, професор Карпова Елла Едуардівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет іменіПольська педаг·огічна наука має чималий досвід в організації навчання і виховання дітей дошкільного віку· Численні вчені (Б.Бараняк, М.Дунін-Вонсович, Я.Красунський, В.Мухович, З.Жукевичова та ін.) засвідчують, що в історії польської держави дитячі навчально-виховні заклади були ефективною формою вирішення важливих соціальних, освітніх, культурних і навіть економічних проблем, Тому вивчення процесу становлення такого освітянського напрямку, як дошкільне виховання, його характерних особливостей у різні періоди історичного розвитку викликає інтерес як в теоретичному, так і практичному аспектах, Теоретичні надбання та досвід минулого можуть стати важливим джерелом для розвитку сучасної теорії і практики, Особливої уваги вимагають розроблені теоретико-методичні основи її функціонування, Аналізуючи сучасну теорію і практику дошкільного виховання, можна стверджувати, що в ній ще не достатньо вивчена історія і традиції проблеми підготовки дітей до школи, Існує нагальна потреба опрацювання і поширення результатів відповідних досліджень та досвіду з цього напрямку в минулому, обєктивної їх оцінки та вивчення можливостей творчого використання в сучасних умовах для розвитку теорії і практики підготовки дитини до школи, Аналіз першоджерел, психологічної та педагогічної літератури засвідчує, що у розвиток методології досліджень вагомий внесок зробили Я.Давід (1859-1914 рр.) та А.Шицувна (1869-1921 рр.), Чималий науковий доробок, який активно вплинув на розвиток дошкільної педагогіки на рубежі віків, здійснили Б.Трентовський (1808-1859 рр.), С.Карпович (1864-1912 рр.) та ін, Вони грунтовно розробляли теорію та нові методики дошкільного виховання, створивши методичні розробки для педагогів захоронок - перших дошкільних закладів в історії Польщі. До важливих праць цьото напрямку можна віднести роботи А.Цешковського "Про сільські захоронки" (1892 р.), П.Хмелєвського "Що виховання дітей може і повинно зробити" (1874 р.), С.Марцішевської "Поради і вказівки для керівників захоронок" (1907 р.), Я.Стжемеської і М.Вериго "Виховання дошкільників" (1895 р.), А.Шицувни "Заняття з дітьми дошкільного віку" (1900 р.), Автори розглянули теоретичний і практичний аспекти підготовки дитини до школи. Питання теорії відтворюють передусім періодичні видання, зокрема педагогічні часописи, які виходили на зламі століть: "Музей", "Школа", "Вільна школа", "Сімя та школа", "Нові тори", "Педагогічний огляд", "Польська школа", "Польські справи", "Виховання вдома та в школі", "Сімейний опікун", "Педагогічний рух", "Плющ", "Жіночий світ", "Вік", "Педагогічний річник". усвідомлюються і критично застосовуються психолого-педагогічні концепції, теорії і методики минулого та обєктивно співвідносяться з ними, сучасні пріоритети різних наукових напрямків щодо організації передшкільного навчання та виховання, Реалізація мети дослідження і підтвердження висунутої гіпотези вимагали розвязання таких завдань: 1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та визначити основні аспекти дошкільного виховання у польській педагогічній спадщині як самостійній науковій галузі; Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання світу і себе; системний підхід як спосіб пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; концепції психологів і педагогів на межі 19 і 20 століть стосовно теорії і практики дошкільното виховання; положення про звязок історії із сьогоденням та доцільність використання спадщини видатних польських педагогів у сучасній освітній практиці дошкільних закладів; історія польської освіти (Е.Бояновський, Б,Бараняк, Я.Беноні-Добровольська, А.Бжезінський, К.Ельніцький, А.Карпович, С.Мотика, М.Вериго-Радзивіловичова та ін.); наукові положення щодо проблеми дошкільного виховання в досліджуваний період (Ф.Бізонь, Я.Давід, М.Ільницька, Е.Клапереде, М.Харашкевич, А.Хойдзінська, Я.Цембронєвич та ін.); теоретичні засади навчання і виховання дітей у дошкільних закладах різного типу та у сімейному середовищі (Я.Бялиня, Г.Голдмахер, А.Єске, А.Карвацька, М.Калабінська, Я.Ліскевич, Я.Хжонщевська та ін.); психолого-педагогічні теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (Я.Давід, М.Жебровська, А.Карбовяк, І.Мощенська,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ