Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України в ХІХ столітті - Автореферат

Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України в ХІХ столітті вищий заклад науковий освітаНеупереджений аналіз досвіду минулого надасть змогу: - виявляти можливості обєктивного висвітлення генези змісту, форм, методів, умов організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах України, обґрунтовувати теоретико-методичні засади вдосконалення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах та оптимального управління цими процесами в сучасних умовах; Але опубліковані в них дані недостатньо характеризують генезу здійснення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах України в ХІХ столітті, не розкривають організацію науково-дослідної роботи як цілісний процес; у них не простежено в динаміці її становлення і розвиток, скупо схарактеризовано особливості реалізації мети, завдань науково-дослідної роботи як викладачів, так і студентів протягом століття. Отже, соціально-економічні зміни в Україні, роль науково-дослідної роботи вищих навчальних закладів в інтеграції її у світовий простір, обєктивна потреба здійснення цілісного історико-педагогічного дослідження здобутків і традицій в організації і зумовили вибір теми: «Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України в ХІХ ст.». Аналіз історико-педагогічної літератури, досвіду роботи вищих навчальних закладів, архівних документів дозволяє констатувати, що науково-дослідну роботу у вищих закладах освіти слід розглядати, по-перше, як складову навчально-виховного процесу, яка безпосередньо впливає на зміст і характер діяльності вищої школи, змінює вимоги до рівня підготовки фахівців, творчого їх розвитку, вмінь удосконалювати ті чи інші сфери застосування наукових знань; по-друге, - як галузь інтелектуальної творчої діяльності особистості, ефективний засіб її самореалізації; по-третє, - як умову підготовки науково-педагогічних кадрів, підвищення їхньої наукової кваліфікації, розвитку та поширення наукової культури, новаторства, творчості, а також поновлення інтелектуального потенціалу суспільства. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше на основі системного аналізу теорії та практики організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України відтворено її генезу в XIX ст.; визначено і науково обґрунтовано етапи, тенденції, особливості її розвитку; виявлено передумови організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах, особливості і ступінь ефективності системи підготовки і виховання наукових кадрів в університетах України в досліджуваний період.У роботі здійснено цілісний аналіз становлення і розвитку організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах України в ХІХ столітті. У ході наукового пошуку обґрунтовано такі етапи становлення і розвитку організації науково-дослідної діяльності: Перший етап (1804-1834 рр.) характеризувався зародженням системи науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах і організацією її на основі самоуправління. Для цього періоду були характерні чітка постановка мети, завдань, визначення норм науково-дослідної роботи, встановлення наукових звязків з іноземними вищими навчальними закладами, а також надання університетам відносної автономії з питань внутрішнього управління. Четвертому етапові (1884-1900рр.) було притаманне, з одного боку, піднесення рівня науки у вищих навчальних закладах, посилення змістовності наукових досліджень, з іншого, - глибокі протиріччя між реакційними заходами офіційних кіл у галузі вищої освіти і конкретними діями педагогічної громадськості та викладачів, учених університетів.