Теорія і практика організації фізкультурно-масової роботи із студентською молоддю у вітчизняній педагогіці (кінець ХІХ–перша половина ХХ ст.) - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУ дисертації вперше системно проаналізовано й узагальнено досвід організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю наприкінці ХІХ-у першій половині ХХ століття. Зокрема визначено ґенезу ідеї організації фізкультурно-масової роботи в історії вітчизняної педагогічної думки, поетапно розкрито спрямованість змісту, схарактеризовано найпоширеніші методи та форми організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю в досліджуваний період - спортивні змагання, свята, вечори, прогулянки, естафети, екскурсії, спартакіади, карнавали, бесіди, універсіади, туристичні походи, конкурси тощо, визначено перспективи творчого використання позитивного досвіду організації фізкультурно-масової роботи зі студентами за сучасних умов. В исследовании впервые научно обоснованы этапы развития идеи организации физкультурно-массовой работы студентов в высших учебных заведениях Украины в конце ХІХ-первой половине ХХ столетия. Установлено, что третий этап (1930-1940 гг.) был связан с активизацией физкультурно-массовой работы со студентами, что привело к пересмотру цели, уточнению задач данной деятельности, введению физкультурного комплекса ГТО, централизации государственного управления и контроля за организацией физкультурно-массовой работы, введению единой всесоюзной спортивной классификации по десяти видам спорта, проведению массовых праздников, физкультурных парадов, спартакиад, олимпиад, созданию специальных исполнительных комитетов по вопросам физкультуры и спорта, подготовке инструкторских и тренерских кадров, широкой пропаганде спорта. В диссертации установлено, что содержание физкультурно-массовой работы со студентами в конце ХІХ-первой половине ХХ ст. было очень широким и включало организационнометодическую, учебную, спортивную, пропагандистско-агитационную, лечебно-профилактическую и хозяйственную составляющие.Установлено, що поза увагою вчених залишилися такі аспекти історико-педагогічної проблеми, як-от: педагогічний аналіз фактологічного матеріалу хронік, архівних джерел, у яких конкретизовано суть організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю у вітчизняній педагогіці (кінець ХІХ-перша половина ХХ ст.); узагальнення та критичне оцінювання змісту й методичного забезпечення такої роботи. Вивчення та творче використання цього досвіду сприятиме вдосконаленню змісту, форм і методів організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю в сучасних вищих навчальних закладах. Отже, обєктивна потреба системного вивчення й узагальнення історії становлення та розвитку питань організації фізкультурно-масової роботи з молоддю в період кінця ХІХ-першої половини ХХ ст., те, що немає ґрунтовних наукових праць із зазначеної проблеми зумовили доцільність проведення дисертаційного дослідження на тему “Теорія і практика організації фізкультурно-масової роботи із студентською молоддю у вітчизняній педагогіці (кінець ХІХ-перша половина ХХ ст.)”. Методи дослідження, що запроваджувалися для отримання обєктивної інформації та доказовості тверджень: - теоретичні: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизація) - для визначення ступеня наукової розробки проблеми, ґенези досліджуваної категорії, принципів організації фізкультурно-масової роботи в зазначений історичний період; порівняльно-історичний і системно-структурний - для вивчення й характеристики етапів розвитку ідеї організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю в Україні; контент-аналіз матеріалів періодичної преси, документів закладів освіти, позашкільних установ; фактографія та статистична обробка цифрових даних, вивчення первинної документації - для наукового узагальнення практичного досвіду щодо змісту, навчально-методичного та кадрового забезпечення організації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю в досліджуваний період; Визначено витоки ідеї організації фізкультурно-масової роботи в історії вітчизняної педагогічної думки (масові розваги, традиційні народні рухливі ігри й забави, колективні дійства та ритуали, система традицій військового єдиноборства й самозахисту в козацьких та братських школах тощо); науково обґрунтовано етапи розвитку фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю: 1889-1917 рр. - етап становлення організації фізкультурно-масової роботи з молоддю; 1918-1929 рр. - накопичення досвіду державного управління організацією фізкультурно-масової роботи з молоддю; 1930-1940 рр. - активізації фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю; 1944-1949 рр. - етап відновлення фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю та вдосконалення досвіду її організації; схарактеризовано методи та форми фізкультурно-масової роботи зі студентською молоддю кінця ХІХ-першої половини ХХ ст.

2. Основний зміст дисертації