Теорія і практика музично-педагогічної підготовки учнів педагогічних училищ України - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Троцко Ганна Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, проректор, завідувач кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,член-кореспондент АПН України Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м.Луганськ), завідувач кафедри педагогіки; Захист відбудеться 26 жовтня 2005 р. о 15-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м.Цей багатющий досвід завдяки педагогічно цілеспрямованому його аналізу може допомогти сучасним методистам і викладачам удосконалити процес музично-педагогічної підготовки фахівців у системі середньої й вищої педагогічної освіти. Наприклад, спираючись на основні психологічні особливості розвитку інтелектуальної й емоційної сфер у період ранньої юності, який є основною віковою категорією учнів педагогічних училищ, Ю.Гуров здійснив детальний аналіз розвитку музичних смаків і ступеня участі учнів середніх педагогічних навчальних закладів у музичній діяльності. Отже, вивчення науково-педагогічних праць з теми дослідження засвідчує, що науковці значну увагу приділяли проблемі музично-педагогічної підготовки фахівців. Таким чином, значущість музично-педагогічної підготовки вчителів у процесі оновлення національної освіти, недостатня розробка цієї проблеми в історико-педагогічній літературі й дисертаціях зумовили вибір теми дослідження - “Теорія і практика музично-педагогічної підготовки учнів педагогічних училищ України (1945 - 1985 рр.)”. На різних етапах наукового пошуку використано комплекс методів, адекватних природі феномена, що вивчався: а) теоретичні (загальнонаукові методи - аналітичний, історико-зіставний, ретроспективний, історико-генетичний і порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури, документів з народної освіти й архівних матеріалів; хронологічний, що дав змогу розглядати становлення й розвиток системи музично-педагогічної підготовки на базі педучилищ у динаміці, змінах і часовій послідовності; проблемно-цільовий аналіз законодавчих актів, матеріалів педагогічної преси з метою зясування етапів розвитку музично-педагогічної підготовки учнів у педагогічних училищах, виявлення її стратегічної спрямованості в Україні на кожному з науково обґрунтованих етапів; вивчення, узагальнення й систематизація фактів, теоретичних ідей і досвіду становлення та розвитку музично-педагогічної підготовки фахівців у середніх педагогічних навчальних закладах України);У першому розділі - “Теоретичні ідеї музично-педагогічної підготовки студентів у середніх спеціальних педагогічних закладах України” - на основі використання сучасної науково-педагогічної літератури, навчальних планів і програм педагогічних училищ за досліджуваний період проаналізовано теоретичні питання музичної освіти і музично-педагогічної підготовки учнів педучилищ, визначено, науково обґрунтовано етапи зазначеної підготовки фахівців у середніх спеціальних педагогічних закладах України в 1945-1985 роках. Вивчення зазначених праць свідчить, що до основних теоретичних ідей музичної освіти й музично-педагогічної підготовки фахівців педучилищ у досліджуваний період, належали: обґрунтування ідеї масової музичної освіти, яка включала обовязкове вивчення основ музичної грамоти й окремих прийомів голосоведення (Б.Асафєв); визначення основних напрямів викладання музики в педучилищах (Ю.Юцевич); побудова процесу викладання з урахуванням музичної еволюції (О.Апраксіна, Т.Беркман, К.Грищенко); розвиток інтелектуальної сфери дитини засобами музики (Н.Ветлугіна, Д.Кабалевський); виховання музичних смаків та естетичних навичок (Б.Асафєв, Н.Гродзенська, В.Сухомлинський, В.Шацька); високий рівень музично-педагогічної підготовки вчителя-викладача (О.Апраксіна, Б.Асафєв, Н.Гродзенська, В.Сухомлинський, В.Шацька); розробка нових форм і методів викладання музики (Т.Беркман, Н.Гродзенська, Д.Кабалевський); обгрунтування системи музично-теоретичної освіти учнів педучилищ, складовими компонентами якої виступають: елементарні теоретичні відомості, що підводять учнів до розуміння й аналізу музичної мови; музично-слухові вміння й навички; музикальний слух і музичне мислення (Т.Беркман, Г.Верещак, К.Грищенко). Перший етап (1945-1948 рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ