Теорія і практика фізичного виховання дітей дошкільного віку в Україні (1918-1939 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.На основі зібраних і систематизованих архівних документів, посібників, інструкцій, порадників, матеріалів періодичної преси розглядаються теоретичні засади фізичного виховання дошкільників, зміст та особливості організаційних форм та засобів фізичного виховання дітей дошкільного віку. Установлено, что на протяжении двух периодов физическому воспитанию детей дошкольного возраста уделялось должное внимание, хотя содержание физического воспитания носило различный характер. Исследовано, что в этот период были созданы фундаментальные труды по физическому воспитанию детей дошкольного возраста (Е. Особое внимание в работе уделено становлению рефлексологии в Украине, указано, что эта теория имела значительное влияние на становление дошкольного воспитания вообще и физического воспитания детей дошкольного возраста в частности. Русова в краткие сроки разработала концепцию украинского детского сада, в которой указала на теоретические и практические пути организации дошкольного воспитания в Украине.Аналізуючи процес становлення української системи освіти в новітній період зазначимо, що прогресивні зміни вже відбуваються в ланці початкової школи (введені державні стандарти освіти), основної школи (діють альтернативні навчальні заклади, відновили свою роботу гімназії), професійної освіти (іде процес її реформування у відповідності з умовами та запитами ринку) та ін. Час вимагає досконалішої системи дошкільного виховання: дрібних, сімейних та приватних дитячих ясел та садків, де були б створені найкращі умови для зміцнення здоровя дитини, формування її моральних якостей, естетичного виховання, елементарних трудових навичок, розвитку творчих здібностей тощо. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), Національна програма "Діти України", концепція "Сімя і родинне виховання" визначають одним із пріоритетних завдань становлення особистості - фізичний розвиток дитини, який є складовою гармонійного розвитку людини. Дошкільне виховання має спрямовуватися на практичне оволодіння дітьми рідною мовою, забезпечення пізнавальної активності, творчих і художніх здібностей в ігровій та інших видах дитячої діяльності; виховання культури спілкування, поваги й любові до батьків, родини, батьківщини; запровадження основ трудового виховання, екологічної культури, моральної орієнтації на загальнолюдські цінності. Тому зусилля сучасної педагогічної науки скеровані на розробку теоретичних засад фізичного виховання дітей, впровадження у зміст освіти сучасних навчальних закладів знань та умінь, які зможуть забезпечити якісну фахову підготовку вчителя, вихователя.У першому розділі “Становлення та розвиток системи фізичного виховання дошкільників в Україні (1918-1939рр.)“ здійснено аналіз основних передумов виникнення та етапів розвитку українського дошкільного суспільного виховання та фізичного виховання дітей дошкільного віку як однієї з головних його складових частин. Досліджено, що у міжвоєнний період в Україні проблема дошкільного виховання дітей чітко виокремлюється з ряду загальнопедагогічних проблем. Для забезпечення нормальної діяльності дошкільних закладів органи освіти докладали значних зусиль: видавалася спеціальна педагогічна преса для дошкілля (газети, журнали, альманахи: “Дошкільне виховання”, “Рідна школа“, “Українське дошкілля“, “Нова хата“, “Світло“, “Вільна українська школа“, “Дошкольное воспитание“, “Жіноча доля“, “Шлях виховання і навчання“ тощо), надавалась методична допомога щодо створення та діяльності дошкільних закладів (порадники, інструкції, показники, посібники), видавалися спеціальні підручники тощо. У розділі зясовано, що до початку радянського періоду теорія і практика дошкільної роботи була орієнтована на національні особливості виховання, на систему Ф. Проте фізичному вихованню у цей час було також відведено належне місце, свідченням чого є праці вчених, не лише педагогів, але й психологів, фізіологів, лікарів.У досліджуваний період зявляється ціла низка робіт, де вивчається вплив окремих фізичних вправ на організм, описуються методи та прийоми індивідуалізації та дозування фізичного навантаження, обґрунтовується вплив природних факторів на організм дитини-дошкільника. У ході дослідження зясовано, що до форм і засобів фізичної культури, які сприяли вирішенню завдань розвитку особистості, відносили вільну моторну діяльність, творчі ігри, рухливі ігри з правилами, спортивні розваги, ранкову гімнастику, організовані заняття з фізичної культури. Відносне виокремлення фізичного виховання в автономну систему, на думку педагогів того часу, передбачало ряд принципів: врахування анатомофізіологічних особливостей дітей дошкільного віку; усвідомленні єдності складної людської організації; принцип індивідуалізації; четвертий принцип визначає рухливій грі панівне місце у системі фізичного виховання. Аналізуючи теоретичне підґрунтя фізичного виховання в досліджуваний період, слід відзначити, що це була, без сумніву, нова сторінка в р

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ