Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукНауковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Шевченко Галина Павлівна, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки; У дисертації вперше розглядається розвиток особистості школяра через ритм у взаємодії фізичного та естетичного виховання. На основі історико-філософського, історико-педагогічного та психологічного аналізу розроблено теоретико-методологічні засади взаємодії фізичного та естетичного виховання в процесі гармонійного розвитку особистості. На підставі дослідження теорії ритму, його значущості та прояву в різних галузях життєдіяльності людства розроблено модель ритмічного розвитку особистості школяра та визначені основні засоби ритмічного розвитку школярів різного шкільного віку. Определяются взаимосвязи физического и эстетического воспитания через ритм, разрабатывается концепция, теоретическая модель и технология ритмического развития личности школьника во взаимодействии физического и эстетического воспитания.Згідно з соціально-біологічними дослідженнями людина належить до визначеного біологічного виду "Homo sapiens" і тільки під впливом соціального середовища, умов життя та виховання стає особистістю зі складним комплексом біологічних і соціальних співвідношень. Рівень відчуття ритму залежить від постійної роботи над ритмікою своїх рухів за допомогою музично-ритмічних і фізичних вправ. Так, учені античності (Арістотель, Платон, Сократ) приділяли належну увагу питанням фізичного й духовного взаємозвязку в людині, краси тіла і духу в процесі її розвитку. Гіпотеза дослідження складається з припущення, що розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання буде проходити найбільш успішно, якщо: - домінантним компонентом у взаємодії фізичного та естетичного виховання виділити ритм і на цій основі дослідити специфічні особливості розвитку особистості школяра; цілеспрямовано виховувати у школярів відчуття ритму, відчуття простору, відчуття часу, відчуття точності мязових зусиль, красу постави, красу ходи, виразність рухів в єдиному процесі ритмічного розвитку як сукупного продукту взаємодії фізичного та естетичного виховання;У першому розділі "Методологічні засади дослідження взаємодії фізичного та естетичного виховання в процесі розвитку особистості" подається історичний аналіз проблеми розвитку особистості у взаємодії фізичного та естетичного виховання і визначається місце ритму у цій взаємодії. Історико-філософський аналіз проблеми свідчить про те, що на всіх етапах розвитку людського суспільства питання взаємодії фізичного та естетичного виховання було в епіцентрі уваги як складової частини гармонійного розвитку особистості, що поєднує в собі фізичні та духовні якості. У класичних ученнях античності (Піфагор, Геракліт, Сократ, Платон, Арістотель) визначено ядро взаємодії фізичного та естетичного виховання через калокагатію як гармонію краси тіла і духа. На двох основних ідеях - красі внутрішній (краса духу, характеру, почуттів) та красі зовнішній (краса рухів, форм тіла, людських вчинків, поведінки) базується теорія єдності фізичного та естетичного виховання у Локка, Гельвеція, Шефтсьбері, Дідро, Лессінга, Гердера. Розвиваючи проблему розвитку особистості у взаємодії фізичного й естетичного виховання в культурологічному аспекті, ми підкреслюємо значущість естетичної та фізичної культури для формування духовності особистості.Для старшокласників вона мала цільовий напрям на проведення уроків ритмічної гімнастики та аеробіки і включала навчальні завдання для окремої чверті, в яких вправи на виховання фізичних якостей поєднуються з вихованням відчуття ритму, виразності, краси й культури рухів. Методика експериментальних занять була заснована на використанні засобів як фізичного, так і естетичного виховання, серед яких значне місце посідає розвиток відчуття ритму, застосування музичного супроводу, виховання краси й виразності рухів, розвиток відчуття простору, відчуття часу, відчуття точності мязових зусиль, і все це на фоні формування в школярів позитивних емоцій, мотивів музично-ритмічної діяльності, а також знань та умінь у галузі фізичного й естетичного виховання. У контрольних школах така цілеспрямована робота не проводилась, у звязку з цим показники відчуття ритму в учнів значно нижчі порівняно з експериментальними школами, а саме: ритмічних малюнків. Коефіцієнт варіації в контрольних школах у середньому склав V=37,2%, а в експериментальних - V=14,8%, що свідчить про більш однорідні показники відчуття ритму в експериментальних школах. Виховання відчуття ритму є важливою соціальною проблемою, бо добре розвинена ритміка рухів у школярів впливає на емоційну і фізичну сферу їхньої життєдіяльності, що виявляється в таких показниках.

Основний зміст дисертації