Теорія і методи системологічного моделювання та їх застосування для інформаційно-аналітичного супроводження організаційних систем - Автореферат

Харківський національний університет радіоелектроніки Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора технічних наукЦілеспрямоване створення та використання інформаційних ресурсів для проектування та перепроектування (реінжинірінга) підприємств та організацій, удосконалення виробництва, прогнозування перспектив розвитку являють собою особливий вид діяльності - коректувальний інформаційно-аналітичний супровід підприємств та організацій (тобто організаційних систем - ОС), який активно формується та розвивається. Дана ситуація зумовлена тим, що принципи існуючих системних технологій аналізу та проектування недостатньо сумісні з принципами обєктно-орієнтованого підходу (ООП) до проектування ІС, що призводить до різноманітних результатів системної та обєктної декомпозицій обєкта, що досліджується. Крім того, процедури аналізу та синтезу складних обєктів як систем значною мірою носять субєктивний характер тому, що засоби декомпозиції та агрегації складних обєктів як систем не мають формальних (математичних) основ. Створення таких засобів забезпечить підвищення рівня автоматизації аналітичної діяльності, що дозволить забезпечити стабільність та стійкість вітчизняних підприємств та організацій шляхом вирішення за допомогою цих засобів задач проектування та реорганізації ділових процесів. Мета дослідження: створення теорії, методів та інструментального засобу системологічного аналізу та моделювання, що забезпечували б безпосереднє використання результатів системного аналізу під час обєктно-орієнтованого проектування, а також формальне оперування візуальними графоаналітичними моделями в процесі інформаційно-аналітичного супроводу організаційних систем.При цьому запропоновано представляти систему у вигляді цілісної триелементної конструкції: перехрестя вхідних та вихідних звязків, що визначає контекст системи і називаного далі вузлом, функціонального процесу, що балансує “приплив” та “відтік” по цих звязках (переводить входи у виходи) і називаного далі функцією, а також обєкта (субстанції), що реалізує дану функцію (даний процес). 2), являє собою класифікацію, у якій обєкти систематизовані в залежності від того, які вони реалізують функції, функції - у залежності від того, які вони балансують вузли, а вузли визначаються тим, перехрестями яких звязків (рис. В основі даного визначення лежить представлення системи як пари детермінант, що є символічним записом того факту, що будь-яка система є наслідком деякої причини: S = , де S - клас “Система”, Dex - клас “Зовнішня детермінанта” (запит надсистеми), Din - клас “Внутрішня детермінанта” (функціонування системи). Обєкти визначаються через функції, функції - через вузли, вузли - через звязки. Подання системи як вузла, функції й обєкта дозволяє розглядати екземпляр класу обєктів Ll - L2l1 - як імя утворюючої, екземпляр класу функцій L(L) - L2(L1) - як ознака утворюючої, а звязку вузла (L) і L - (L1) і L2 - як звязку утворюючої, показники яких є типи L (див. класифікацію звязків на рис.У рамках виконання дисертаційного дослідження вирішена проблема створення теорії, системологічних методів та інструментального CASE-засобу моделювання організацій та ділових процесів, що вперше дозволяють формалізовано оперувати з візуальними графоаналітичними моделями ОС, результати застосування яких можуть вперше використовуватися безпосередньо в ході OOD ІС. Показано, що для вирішення даної проблеми необхідно розробити засоби, що забезпечують цілісне формальне представлення системи без обліку її складу, структури та стану (“інкапсуляція”); впровадити в процедуру системного аналізу процедуру ККМ (“абстрагування й ієрархія”); погодити результати функціональної й обєктної декомпозицій системи; створити формалізовані засоби опису операцій з візуальними графоаналітичними моделями (діаграмами) (розділ 1). При цьому показано, що в рамках системологічного підходу існує можливість розглядати як системи не тільки обєкти, але і класи обєктів, а також те, що функціональна системологія на концептуальному рівні добре погодиться як з обєктно-орієнтованим світоглядом, так і з теорією організації, логістикою й інжинірингом бізнесу (розділ 2). Для забезпечення системного аналізу засобами побудови ККМ, а також з метою удосконалення процедури виявлення класів у ході ООА та OOD розроблена категоріальна ієрархія класів, що забезпечує можливість обґрунтованої декомпозиції на класи предметної галузі і що дозволяє використовувати при вирішенні кожної конкретної задачі свій конкретний набір засобів моделювання відповідно до основного методологічного принципу системного аналізу - принципом типової структуризації (розділ 2). Запропоновано системологічний підхід до системи як функціонального “проточного” обєкта реалізований шляхом одночасного представлення й опису структурних, функціональних та обєктних характеристик системи, тобто шляхом представлення системи як “ВУЗЛА - Функції - Обєкта” (JAO-елемента).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ